Куренко Марія Михайлівна
КУРЕ́НКО Марія Михайлівна (справж. — Куренкова; Куренко Мария Михайловна; 02. 01 (за ін. даними — 16. 03). 1890, м. Томськ, нині РФ — 17. 05. 1980, Нью-Йорк) — російська співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. 1902 разом із сімʼєю переїхала до Москви. Закін. Моск. університет (юрид. ф-т) та консерваторію (кл. У. Мазетті; обидва — 1913). Того ж року була запрошена до Києва для запису на грамплатівки (фірма «Аристотипія»). 1914 дебютувала в партії Антоніди (опера «Життя за царя» М. Глінки) у Харків. опері. Того ж року почала виступати в Опері С. Зиміна (Москва). 1922–23 перебувала на гастролях у Києві. 1925 разом із сімʼєю емігрувала до Риґи, де була солісткою опери; здійснила гастрол. турне країнами Європи. 1926 виступила у «Ґранд-опера-компані» (м. Лос-Анджелес, США), згодом в опер. театрах і на концерт. естраді найбільших міст Америки і Канади. Брала участь у радіоконцертах. Виступала з найвідомішими симф. оркестрами США — Бостон., Філадельфій., Нью-Йорк. та ін. Під час 2-ї світової війни давала благодійні концерти, зокрема для підтримки військ. шпиталів у СРСР. Співала у Білому домі на запрошення Т. Рузвельта. Багато зробила для популяризації рос. музики за кордоном. У концерт. репертуарі були присутні твори М. Мясковського, Т. Хрєнникова, П. Чайковського, С. Рахманінова, О. Гречанінова, І. Стравинського, С. Прокофʼєва та ін. 1937 у Нью-Йорку провела концерт памʼяті О. Пушкіна, де виконала твори, напис. на вірші поета композиторами М. Глінкою, О. Даргомижським, О. Бородіним, М. Мусоргським, М. Римським-Корсаковим, П. Чайковським, О. Глазуновим та ін. Здійснила низку записів на грамплатівках. Викладала спів у муз. коледжах США.
Партії: Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Віолетта, Джільда («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Манон (однойм. опера Ж. Массне), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно, «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Лакме (однойм. опера Л. Деліба).
Літ.: Руденко В. Русский соловей // Голос Родины. 1991. № 6.
О. П. Кушнірук
Додаткові відомості
- Основні партії
- Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Віолетта, Джільда («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Манон (однойм. опера Ж. Массне), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно, «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Лакме (однойм. опера Л. Деліба).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
