Коростишівський кар’єр
КОРОСТИ́ШІВСЬКИЙ КАРʼЄР — підприємство каменеобробної галузі гірничодобувної промисловості. Розташований у м. Коростишів Житомирської області. Засновано 1927 для розроблення та видобутку покладів граніту, які були розвідані на Житомирщині ще у 1850-х роках (див. також Коростишівське родовище граніту); на підприємстві працювали 405 осіб, діяла пилорама продуктивністю близько 150 метрів2 гранітної продукції щомісяця (практично всі роботи виконували вручну). 1963 впроваджено технологію термічного оброблення каменю; 1971–81 уведено в експлуатацію 7 каменерозпилювальних, 5 шліфувально-полірувальних та 3 фрезерно-окантувальних верстати, після чого обсяги виробництва зросли від 16 до 48 тис. м2 щороку. У радянський час вироби карʼєру постачали на важливі державні обʼєкти, серед них — посольства США, Німеччини, Чехословаччини, памʼятник на Поклонній горі, ВДНГ СРСР, Храм Христа Спасителя, Манежна площа у Москві; площа Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності), Музей В. Леніна (нині Український дім), Музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–45 років (нині має статус національного), Республіканський (нині Олімпійський) стадіон у Києві, а також АЕС і метрополітени СРСР. У середньому 1990-х років уведено в дію 2 італійські технологічні лінії з оброблення каменю виробничої потужності 150–160 метрів2 граніту щозміни. Від 2003 експлуатує Слобідське родовище лабрадориту. Серед основних видів продукції — гранітні облицювальні та модульні плити різних розмірів і форм, також постачає брущатий (для дорожнього покриття) та бордюрний камінь, виготовляє абразивний інструмент для оброблення природного каменю тощо. Фактура виробів може бути полірованою, шліфованою, пиленою, бучардованою, термообробленою, колотою; за кольором — червоного, чорного, сірого відтінків. Кількість працівників (2012) — близько 40 осіб. Голова правління — В. Вороной (від 1987).