Курилівка

КУРИ́ЛІВКА  — селище міського типу Петриківського району Дніпропет­ров­ської області. Курилів. сели­­щна рада межує з землями Микол. селищ. і Єлизаветів. сільс. рад (обидві — Петриків. р-ну) та м. Кам’янське Дніпроп. обл. (з’єднаний з К. мост. переходом через Дніпро). Побл. К. — ГЕС (див. Дніпро­­дзержин­ська гідро­електростан­­ція). Відстань до райцентру — 30 км. Площа 6,84 км². За переписом насел. 2001, проживали 2546 осіб (складає 92,9 % до 1989); станом на 2015 — 2616 осіб; переважно українці. Засн. у серед. 18 ст. У той час тут був сторож. пост запороз. козаків, а також одне із займищ кошового отамана П. Калнишевського. За нар. переказами, поселення розкинулося на піщаних пагорбах, що завжди «куріли» (димилися). За ін. версією, назва походить від прізвища першого по­­селенця Курила. 1886 було 134 двори, проживало 857 осіб, 1908 — відповідно 310 і 1119. Село входило до Новомоск. пов. Кате­­ринослав. губ. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. діяла льонопрядил. ф-ка. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. реп­­ресій. Від 1938 — смт. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1959 мешкало бл. 2,8 тис., 1970 та 1977 — 3,3 тис. осіб. 11 серпня 1979 в околицях К. впали частини літаків Ту-134, які зіткнулися над Дніпродзержинськом. Тоді загинуло 17 членів узбец. футбол. команди «Пахтакор» (встановлено пам’ятник). Нині працює відділ. Кам’янського лісгоспу. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок дозвілля, б-ка; амбулаторія; філія Кам’янського від­діл. ощадбанку. Встановлено скульптурну композицію «Скор­ботна мати з суворовцем» і пам’ятну стелу воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — опер. співак, нар. арт. Білорусі М. Дру­жина.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю