Розмір шрифту

A

Курилов Семен Миколайович

КУРИ́ЛОВ Семен Микола­йович (09. 09. 1935, Ольоринський насліг, нині Нижньоколим. р-ну, Респ. Саха, РФ — 06. 04. 1980, с-ще Черський Нижньоколим. р-ну) — заснов­ник юкагирської літератури. Брат Адо Улуро. Член СП СРСР (1969). Державна премія Якут. АРСР ім. П. Ой­унського (1978). Здобув середню освіту. Від 1947 працював у колго­спі, сільраді й культ.-осв. установах; від 1969 — ст. методист від­ділу культури Нижньоколим. райвиконкому. Усі свої твори записував кирилицею роз­­мов. нар. мовою, значно піз­ніше його брат роз­робив юкагир. писемність. Дебютував опо­ві­да­н­ням «Увидимся в тундре» (зб. «От Москвы до тайги одна ночевка», Москва, 1961). Його перший роман «Ханидуо уонна Халерха» («Орленя і чайка», 1971; уперше опубл. в перекл. російською мовою Р. Палєхова — «Ханидуо и Халерха», Москва, 1969) — про стражден­не життя народів Крайньої Пів­ночі, своєрідне соц.-психол. полотно на ґрунті буття рідного народу. Як і в ін. творах, К. широко викори­став у романі нар. фольклор, традиц. поня­т­тя. Не меншої слави зажив на­ступ. роман «Новые люди» (Москва, 1975; юкагир. — «CaІa дьон», 1977), у якому від­ображено життя юкагирів на фоні великих соц. змін. К. активно уболівав за до­лю свого народу, у листах до ген. секр. ЦК КПРС Л. Брежнєва смі­ливо звертав увагу на утиски юкагирів, на нестерпні умови їхнього життя, що призводять до вимира­н­ня народності. Укр. читач уперше по­зна­йомився з творчістю К., коли у г. «Комсомольське племʼя» (Він­ниця) від 1 травня 1972 у перекл. К. Хоменка було на­друк. оповіда­н­ня «Побачимося в тундрі». Схвильовано на цю подію від­гукнувся сам К.: «Чи міг мріяти хоч би один юкагир, хоч подумати, що один із його земляків заговорить по-українськи!». Він мріяв побувати в Україні, називав сво­їми літ. вчителями Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Коцюбинсько­го. Потім укр. пере­клади опубл. в г. «Молодь України», «Молода гвардія», «Новий день», «Він­ни­цька правда», «Панорама», «Він­ни­цька газета», «Чернігівська “Просвіта”», «Край Камʼя­нець­кий», «Кримська світлиця», ж. «Дні­­про», «Жовтень», «Прапор», «Україна», щорічнику «Су­зірʼя». Низку статей творчості К. присвятили К. Хоменко, Р. Луб­ківський, К. Гордієнко, І. Дзюба та ін. Окремі твори К. пере­кладено також латис., якут., казах., румун. і польс. мовами.

Літ.: Хоменко К. Юкагирії від­даний син // Комсом. племʼя. 1975, 11 верес.; Його ж. Син Юкагирії // Молодь України. 1977, 25 трав.; Гордієнко К. Історії сплетений вінок // Прапор. 1984. № 8; Хоменко К. Д. Семен Курилов в воспоминаниях современ­ников. Якутск, 1995; Корсовецький О. Зі­гріваючий подмух з Юкагирії // КСв. 1997, 19 квіт.; Хоменко К. «Я щасливий, що мене читає Україна» // Київ. 1998. № 5–6; Його ж. Юкагирії від­даний син: (До 70-річчя від дня народж. С. Курилова) // Він­нич­­чина. 2005, 16 верес.

К. Д. Хоменко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
заснов­ник юкагирської літератури
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
51917
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
23
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Курилов Семен Миколайович / К. Д. Хоменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51917.

Kurylov Semen Mykolaiovych / K. D. Khomenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-51917.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору