Курилов Семен Миколайович

КУРИ́ЛОВ Семен Миколайович (09. 09. 1935, Ольоринський насліг, нині Нижньоколим. р-ну, Респ. Саха, РФ — 06. 04. 1980, с-ще Черський Нижньоколим. р-ну) — заснов­ник юкагирської літератури. Брат Адо Улуро. Член СП СРСР (1969). Державна премія Якут. АРСР ім. П. Ой­унського (1978). Здобув середню освіту. Від 1947 працював у колгоспі, сільраді й культ.-осв. установах; від 1969 — ст. методист відділу культури Нижньоколим. райвиконкому. Усі свої твори записував кирилицею роз­мов. нар. мовою, значно піз­ніше його брат розробив юкагир. писемність. Дебютував опо­віданням «Увидимся в тундре» (зб. «От Москвы до тайги одна ночевка», Москва, 1961). Його перший роман «Ханидуо уонна Халерха» («Орленя і чайка», 1971; уперше опубл. в перекл. російською мовою Р. Палєхова — «Ханидуо и Халерха», Москва, 1969) — про стражденне життя народів Крайньої Півночі, своєрідне соц.-психол. полотно на ґрунті буття рідного народу. Як і в ін. творах, К. широко використав у романі нар. фольклор, традиц. поняття. Не меншої слави зажив наступ. роман «Новые люди» (Москва, 1975; юкагир. — «CaІa дьон», 1977), у якому відображено життя юкагирів на фоні великих соц. змін. К. активно уболівав за до­лю свого народу, у листах до ген. секр. ЦК КПРС Л. Брежнєва смі­ливо звертав увагу на утиски юкагирів, на нестерпні умови їхнього життя, що призводять до вимирання народності. Укр. читач уперше познайомився з творчістю К., коли у г. «Комсомольське плем’я» (Вінниця) від 1 травня 1972 у перекл. К. Хоменка було надрук. оповідання «Побачимося в тундрі». Схвильовано на цю подію відгукнувся сам К.: «Чи міг мріяти хоч би один юкагир, хоч подумати, що один із його земляків заговорить по-українськи!». Він мріяв побувати в Україні, називав сво­їми літ. вчителями Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Коцюбинсько­го. Потім укр. переклади опубл. в г. «Молодь України», «Молода гвардія», «Новий день», «Вінни­цька правда», «Панорама», «Він­ни­цька газета», «Чернігівська “Просвіта”», «Край Кам’я­нець­кий», «Кримська світлиця», ж. «Дні­про», «Жовтень», «Прапор», «Україна», щорічнику «Су­зір’я». Низку статей творчості К. присвятили К. Хоменко, Р. Луб­ківський, К. Гордієнко, І. Дзюба та ін. Окремі твори К. перекладено також латис., якут., казах., румун. і польс. мовами.

Рекомендована література

1. Хоменко К. Юкагирії відданий син // Комсом. плем’я. 1975, 11 верес.;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Син Юкагирії // Молодь України. 1977, 25 трав.;
   Google Scholar Internet
3. Гордієнко К. Історії сплетений вінок // Прапор. 1984. № 8;
   Google Scholar Internet
4. Хоменко К. Д. Семен Курилов в воспоминаниях современников. Якутск, 1995;
   Google Scholar Internet
5. Корсовецький О. Зігріваючий подмух з Юкагирії // КСв. 1997, 19 квіт.;
   Google Scholar Internet
6. Хоменко К. «Я щасливий, що мене читає Україна» // Київ. 1998. № 5–6;
   Google Scholar Internet
7. Його ж. Юкагирії відданий син: (До 70-річчя від дня народж. С. Курилова) // Він­нич­­чина. 2005, 16 верес.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю