Коростовець Іван Якович
КОРОСТОВЕ́ЦЬ Іван Якович (25. 08. 1862, Полтав. губ. — 01. 01. 1933, Париж) — дипломат. Орден Почес. легіону (1903). Закін. Олександрів. ліцей (С.-Петербург). Працював від 1890 2-м секр. дипломат. місії у Пекіні; від 1894 — секр. місії у Ріо-де-Жанейро; від 1896 — у Лісабоні; від 1899 — у Квантун. обл. (Росія, нині у складі Китаю); від 1902 — ген. консул у м. Бушир (Персія, нині Іран); від 1905 — діловод у Азіат. департаменті МЗС. 1909–12 — Посланник у Китаї. 1912 очолив рос. дипломат. місію в Урзі (нині Улан-Батор), де підписав рос.-монгол. угоду про визнання автономії Монголії. 1913–15 — Посланник у Тегерані; голова правління обліково-позикового банку. 1915–17 — чл. Ради МЗС. Від 1921 — на еміграції у Лондоні, Пекіні, Фінляндії, Берліні, Парижі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Китайцы и их цивилизация. С.-Петербург, 1896; Россия на Дальнем Востоке: Воспоминания. Москва, 1907; Pre-War Diplomacy: The Russo-Japanese Problem. London, 1920; Страница из истории русской дипломатии: Рус.-япон. переговоры в Портсмуте в 1905 г. Дневник И. Я. Коростовца, секр. графа Витте. 2-е изд. Пекин, 1923; Von Cinggis Khan zur Sowjetrepublik. Eine kurve Geschichte der Mongolei unter besonderer Beruumlcksichtigung der neusten Zeit. Berlin; Leipzig, 1926.
Завантажити статтю
Людина 
