Куріння

Визначення і загальна характеристика

КУРІ́ННЯ — набута шкідлива звичка вдиха­н­ня диму висушеного листя тютюну, що тліє. Звичка курити виникла ще в 2 тис. до н. е., коли амер. індіанці вдихали дим, що утворювався під час роз­палюва­н­ня листків рослини Nico­tiana tabacum. Після від­кри­т­тя Америки 1492 Х. Колумбом К. поширилося в Європу та Азію. Спочатку в Європі тютюну приписували цілющі властивості: франц. посол у Португалії Ж. Ніко за­пропонував франц. королеві Катерині Медічі його як лікар. засіб від головного болю (саме звідси походить слово «нікотин»). Але згодом стала очевидною згубність К. Тютюн. дим містить бл. 4700 сполук, серед яких — нікотин, дьоготь, поліциклічні ароматичні вуглеводні, вінілхлориди, феноли та кадмій. Токсич. ефект утворюють такі компоненти, як окис вуглецю, гідроген ціанід, амоній; 44 хім. сполуки є канцерогенами. Тютюн. дим складається з газової фази та частинок. Газова фаза вміщує монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, ок­сиди азоту, амоній, леткі нітрозаміни, гідрогенціаніди, леткі речовини з сіркою, леткі гідровуглеці, спирти та альдегіди, ке­тони; частинки — нікотин, вологу та дьоготь. Нікотин — алкалоїд, що складає 0,6–3,0 % сухої ваги тютюну. Він синтезується в корен. системі та накопичується в листках рослини тютюну, проникає у мозок курця за 15 сек. та залишається там про­тягом 2-х год. За низьких концентрацій має стимулювал. ефект та викликає звичку курити; механізми звика­н­ня до тютюну такі ж, як і механізми звика­н­ня до наркотиків. Звичка курити належить до таких, які дуже важко подолати. Дьоготь осідає в легенях і з часом викликає їхнє руйнува­н­ня внаслідок різноманітних біо­хім. та мех. процесів. Він містить більшість мутаген. і канцероген. сполук тютюн. диму. Напр., поліциклічні ароматичні гідровуглеці є генотоксичними через епоксидува­н­ня. Склад тютюн. диму залежить від типу тютюну, його пакува­н­ня, кількості, параметрів фільтрувал. системи, температури згоря­н­ня. Під час К. температура в центрі горі­н­ня становить + 400–700 0С. Нікотин, який має температуру кипі­н­ня + 246 0С, легко випаровується та змішується з киснем повітря. Продукти сублімації разом з повітрям надходять у легені. Викурюва­н­ня однієї цигарки су­­проводжується 12–18-ма затягува­н­нями, внаслідок чого в ле­генях накопичуються десятки або сотні тисяч мільярдів частинок диму. Поширен­ню К. сприяють такі чин­ники, як стан ейфорії, який від­чуває людина під час перших спроб курити; реклама; приклади видат. діячів — пред­ставників політики, науки, культури та літ. героїв; різноманітні стреси. Систематичне К. спричиняє погірше­н­ня стану здоровʼя (викликає нудоту та пригніче­н­ня апетиту, по­дразне­н­ня очей, носа, горла, збільше­н­ня частоти серц. скорочень та під­вище­н­ня кровʼяного тиску), небезпечні захворюва­н­ня (рак, астма та алергія, імпотенція). Воно стимулює прагне­н­ня до вжива­н­ня алкоголю та наркотиків; у під­літка, який курить, ризик стати наркозалежним істотно під­вищується. Дим, що видихається курцями, може спричинити захворюва­н­ня в ін. людей (т. зв. пасивне К.), зокрема рак у дорослих, пневмонію, бронхіт, захворюва­н­ня серед. вуха, астму, син­дром раптової смерті в дітей. Аналіз динаміки зро­ста­н­ня кількості курців в Україні 2001–05 засвідчив збільше­н­ня інтенсивності К. (2001 — 54,8 % насел., 2005 — 66,8 %; серед жінок: 2001 — 11,5 %, 2005 — 20,0 %). Таку ситуацію можна роз­глядати як тютюн. епідемію. Обсяги виробництва тютюн. виробів в Укра­їні зросли майже на 50 %: з 81 млрд шт. 2002 до 120 млрд шт. 2006. За стандартизов. показником поширеності К. серед дорослих 2006 (45 %) Україна посідала 4-е м. у світі. У період 2008–12, за даними Другого Національного звіту 2014, поширеність К. тютюну в Україні почала зменшуватися. Порівнян­ня результатів заг.-нац. опитувань, проведених Київ. між­нар. ін­ститутом соціології 2013 і 2014, свідчить, що поширеність щоден­ного К. за цей період зменшилася майже на 3 % (з 45 до 42 %) серед чоловіків та майже на 2 % (з 11 до 9 %) серед жінок. Щорічне оціночне спожива­н­ня цигарок мешканцями України скоротилося з 85 млрд шт. 2008 до 60 млрд шт. 2011–12. Такого про­гресу досягнуто завдяки під­­вищен­ню серед. акциз. навантаже­н­ня на пачку цигарок, забороні тютюн. реклами, за­проваджен­ню попереджень на упаковках (50 % площі поверх­ні пачки), обмежен­ню К. у громад. місцях. Сут­тєву роботу з профілактики тютюнопалі­н­ня проводять уряд. (центри здоровʼя, наркол. диспансери, заклади освіти та соц. служб для сімʼї, дітей і молоді) та не­уряд. (напр., Коаліція громад. організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну», Центр громадян. пред­ставництва «Життя») організації. Законодавство України здебіль­шого від­повід­ає положе­н­ням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала 2006.

Літ.: Посудін Ю. Курі­н­ня: історичні, наукові, медичні та соціальні аспекти // Довкі­л­ля та здоровʼя. 2010. № 4; Контроль над тютюном в Україні. Другий Національний звіт. К., 2014.

Ю. І. Посудін

Завантажити статтю