Курносов Юрій Олексійович

КУРНО́СОВ Юрій Олексійович (29. 03. 1924, м. Конотоп, нині Сум. обл. – 03. 09. 1996, Київ) – історик. Доктор історичних наук (1974), професор (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1951). Відтоді працював ученим секр. Київ. істор. музею; від 1957 – у Інституті історії України НАНУ (Київ): 1985–90 – зав. сектору, від 1990 – провідний науковий співробітник-консультант. Досліджував проблеми соц. історії України, зокрема підготов­ки і виховання кадрів інтелігенції.

Пр.: У навчанні та праці. Підготовка кадрів інтелігенції в Українській РСР. 1964 (спів­авт.); Роль інтелігенції України в комуністичному вихованні трудящих 1959–65. 1968; Інтелігенція Української РСР і науково-технічний прогрес 1959–70. 1975; Інакомислення в Україні. 60-ті – перша половина 80-х рр. ХХ ст. 1994 (усі – Київ).

Літ.: Курносов Юрій Олексійович: Не­кролог // УІЖ. 1997. № 1.

В. М. Даниленко

Основні праці

У навчанні та праці. Підготовка кадрів інтелігенції в Українській РСР. 1964 (спів­авт.); Роль інтелігенції України в комуністичному вихованні трудящих 1959–65. 1968; Інтелігенція Української РСР і науково-технічний прогрес 1959–70. 1975; Інакомислення в Україні. 60-ті – перша половина 80-х рр. ХХ ст. 1994 (усі – Київ).

Рекомендована література

1. Курносов Юрій Олексійович: Не­кролог // УІЖ. 1997. № 1.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю