Коротич
КОРО́ТИЧ – селище міського типу Харківського району Харківської області. Коротичан. селищ. раді підпорядк. с-ще Комунар і с. Стара Московка. Знаходиться за 1 км від р. Уди (притока Сіверського Дінця) та за 17 км від Харкова. Пл. 5,49 км2. Насел. 5078 осіб (2001, складає 93,6 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. В околицях смт – скіф. кургани (5–3 ст. до н. е.). Засн. у 1-й пол. 17 ст. переселенцями з Правобереж. України. За нар. переказами, назва походить від р. Коротеч («коротка течія»), яка протікала тут і впадала в р. Уди. 1694 споруджено дерев’яну Свято-Покров. церкву, яку 1845 замінено на кам’яну (не збереглася; нещодавно споруджено нову). 1712 було 45, 1732 – 44, 1864 – 125 (703 жит.) дворів. У 1870-х рр. прокладено залізницю. На поч. 20 ст. нараховувалося бл. 2 тис. жит. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 25 березня 1918 відбувся бій між більшов. і нім. загонами (1929 на відкритті пам’ятника 105-ти загиблим червоногвардійцям був присутній голова ВУЦВК Г. Петровський). До 1923 – центр волості, відтоді – р-ну. Згодом Коротичан. р-н ліквідовано. Від 1938 – смт. Від 14 вересня 1941 до 25 лютого 1943 та від 16 березня до 28 лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У період 2-ї світової війни К. знаходився на рубежі оборони Харкова. На місці запеклих боїв у жовтні 1941, лютому–березні та серпні 1943 на брат. могилі встановлено пам’ятник. Загалом у К. поховано 300 рад. воїнів (1941–43), серед яких – Герої Рад. Союзу М. Карнаков і А. Ощепков. На фронтах 2-ї світової війни воювало 512 коротичан, із них 375 загинуло. 1929 тут мешкало 2536, 1939 – 4400, 1959 – бл. 5,1 тис., 1970 – 5,8 тис., 1979 – 5,9 тис., 1989 – 5,4 тис., 1999 – 5,1 тис. осіб. Нині жит. смт переважно працюють на підприємствах Харкова. У К. – ліцей, дитсадок; лікар. амбулаторія; відділ. ощадбанку. Від 2009 виходить г. «Коротичанський вісник». Діє аеродром Харків. аероклубу ім. В. Гризодубової.
А. В. Прудкий