Курчатов Борис Васильович

КУРЧА́ТОВ Борис Васильович (21. 07(03. 08). 1905, с-ще Сімський завод Уфим. губ., нині м. Сім Челябін. обл., PФ – 13. 04. 1972, Москва) – фі­зикохімік. Брат І. Курчатова. Канд. фіз.-мат. (1938), д-р хім. (1962) н. Сталін. (1949, 1951) і Ленін. (1959) премії. Державні нагороди СРСР (2 ордени Леніна, 5 – Труд. Чер­воного Прапора). Від 1912 разом із батьками мешкав у Криму. Навч. у Крим. університеті в Сімферополі (1921–23), закін. Казан. університет (РФ, 1927). Працював 1928–43 у Ленінгр. фіз.-тех. інституті (нині С.-Пе­тербург); 1943–72 – зав. хім. сектору Інституту атом. енергії (Москва); водночас 1946–51 – зав. радіохім. лаб. Моск. університету. Напрями дослідж.: фізика діелектриків і сегнетоелектриків; хімія штуч. радіоактив. елементів, зокрема й трансуранових; хім. проблеми атом. промисловості. Один із засн. рад. радіохімії. Ра­зом із Л. Русиновим, І. Курчатовим і Л. Мисовським відкрив явище ядер. ізометрії штуч. радіоактив. брому (1935). Під його керівництвом уперше у СРСР отримані лаборатор. (1944) і реакторні (1947) зразки плутонію та вивчені його властивості.

Літ.: Неповторимые черты таланта. Борис Васильевич Курчатов: Док., во­споминания, избр. труды. Москва, 2005.

Ю. М. Ранюк

Рекомендована література

1. Неповторимые черты таланта. Борис Васильевич Курчатов: Док., во­споминания, избр. труды. Москва, 2005.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю