ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Курчатов Iгop Васильович

КУРЧА́ТОВ Iгop Васильович (30. 12. 1902(12. 01. 1903), с-ще Сімський завод Уфим. губ., нині м. Сім Челябін. обл., PФ – 07. 02. 1960, Москва) – фізик, організатор ра­дянської ядерної науки та промисловості. Брат Б. Курчатова. Доктор фізико-математичних наук (1934, без захисту дис.), академік АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1949, 1951, 1954). Ленін. (1957) і Сталін. (1942, 1949, 1951, 1954) премії. Золота медаль ім. Л. Ейлера (1957), срібна медаль миру ім. Ф. Жоліо-Kюpi (1959). Державні нагороди СРСР (5 орденів Леніна, 2 – Труд. Червоного Прапора). Від 1912 разом із батьками мешкав у Криму. Закін. Крим. університет у Сімферополі (1923; навч. з академік АН УРСР К. Синельниковим, з яким товаришував, пізніше одружився з його сестрою). Влітку 1924 працював у гідрометеорол. центрі у м. Фео­досія (нині АР Крим); восени того ж року – в Азерб. політех. інституті (Баку); 1925–42 – у Ленінгр. фіз.-тех. інституті (нині С.-Петер­бург): від 1930 – зав. фіз. відділу; 1943–60 – засн. і дир. Інституту атом. енергії (Москва; нині Рос. дослід. центр «Курчатов. інститут»). Спочатку під кep-вом А. Йоффе досліджував напівпровідники, згодом разом із К. Синельниковим – властивості діелектриків при надвисоких напругах. Першим важливим наук. доробком К. було відкриття за участі К. Си­нельникова нової групи діелектриків-сегнетоелектриків. Наприкінці 1932 під впливом харків. колег з Укр. фіз.-тех. інституту, які розщепили атомне ядро, почав займатися дослідж. у цьо­му напрямі (цими роботами фор­мально керував А. Йоффе, а фактично – він сам). Між 1934 та 1936 К. разом з ін. науковцями оприлюднив 17 праць, присвяч. вивченню штуч. радіоактивності. Більшість із них виконано разом з харків. фізиками з Укр. фіз.-тех. інституту. Найбільшим досягненням К. цього періоду стало відкриття ядер. iзометрії. 1939 він активно підключився до вивчення реакції поділу атом. ядра. У цей період у його лаб. від­крито спонтан. поділ ядер (Г. Фльоров, К. Петржак). До вій­­ни К. дуже багато зробив для того, щоб привернути увагу уряду та наук. громадськості до про­блеми ура­ну, до можливостей, які відкривало оволодіння ланцюг. реакцією. 1943 під його наук. керівництвом розпочато реалізацію рад. атом. проекту. Згодом за його безпосеред. участі створ. перші атомні бомби, ядерні реактори й електростанції. 1946 сприяв організації на базі Укр. фіз.-тех. інституту Лаб. № 1, що означало формал. залучення харків. учених до виконання уран. проекту. Президією АН СРСР засн. золоту медаль i премію ім. K. (1962). Його прах розміщений у Кремлів. стіні на Красній площі. К. встановлено пам’ятники у м. Южно­українськ (Микол. обл.) і Севастополі, на честь вченого названо проспект у Харкові, вулиці у Дніпропетровську, Києві, Луганську, Севастополі, Хмельниць­кому, містах Енергодар (Запоріз. обл.), Маріуполь (Донец. обл.), Сіверськодонецьк (Луган. обл.), Прип’ять (Київ. обл.).

Пр.: Расщепление атомного ядра. Москва; Ленинград, 1935; Некоторые вопросы развития атомной энергии в СССР. Москва, 1956; О возможности создания термоядерных реакций в газовом разряде. Москва, 1956; Ядерную энергию – на благо человека: Избр. тр. Москва, 1978; Избранные труды: В 3 т. Москва, 1982. Т. 1. Сегнетоэлектри­чество; 1983. Т. 2. Нейтронная физика; 1984. Т. 3. Ядерная энергия.

Літ.: Курчатов в жизни: письма, до­­кументы, воспоминания. Москва, 2002; Игорь Васильевич Курчатов в воспоминаниях и документах. Москва, 2004; Ранюк Ю. М. Лабораторія № 1. Ядерна фізика в Україні. Х., 2006.

Ю. М. Ранюк

Основні праці

Расщепление атомного ядра. Москва; Ленинград, 1935; Некоторые вопросы развития атомной энергии в СССР. Москва, 1956; О возможности создания термоядерных реакций в газовом разряде. Москва, 1956; Ядерную энергию – на благо человека: Избр. тр. Москва, 1978; Избранные труды: В 3 т. Москва, 1982. Т. 1. Сегнетоэлектри­чество; 1983. Т. 2. Нейтронная физика; 1984. Т. 3. Ядерная энергия.

Рекомендована література

  1. Курчатов в жизни: письма, до­­кументы, воспоминания. Москва, 2002;Google Scholar
  2. Игорь Васильевич Курчатов в воспоминаниях и документах. Москва, 2004;Google Scholar
  3. Ранюк Ю. М. Лабораторія № 1. Ядерна фізика в Україні. Х., 2006.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Курчатов Iгop Васильович / Ю. М. Ранюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-52086

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

52086

Кількість переглядів цього року:

72

Схожі статті

Миронцов
Людина  |  Том 20 | 2018
В. І. Клименко
Люксютов
Людина  |  Том 18 | 2017
А. М. Негрійко
Вісник Дніпропетровського університету
Періодика  | Том 4 | 2005
М. М. Дронь, С. В. Чернишенко

Нагору