Коротич Олексій Степанович
КОРО́ТИЧ Олексій Степанович (31. 07. 1909, містечко Кам’янка Чигирин. пов. Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 17. 01. 1985, Київ) — мікробіолог, епізоотолог. Чоловік Зої, батько Віталія Коротичів. Кандидат біологічних наук (1937). Закін. Харків. вет. інститут. Працював у Київ. вет. інституті: 1935–43 — завідувач кафедри епізоотології, декан вет. ф-ту. Під час окупації Києва в роки 2-ї світової війни заарешт. ґестапо, звільн. наприкінці 1942. У 1948–52 — старший науковий співробітник Інституту фізіології АН УРСР, доцент кафедри антибіотиків Київ. університету; 1952–85 — зав. лаб. зооноз. інфекцій Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб. Наукові дослідження: епідеміологія, епізоотологія, удосконалення діагностики та профілактики інфекц. зооноз. захворювань, боротьба з ними. Запропонував нові методи діагностики бруцельозу, поживні середовища для культивування бруцел, дав бактеріол. характеристику штамів бруцел, наяв. в Україні, та визначив їхню вірулентність; розробив метод оздоровлення ґрунтів скотомогильників, забруднених збудником сибірки, шляхом внесення актиноміцетів; вивчав імунність антирабіч. вакцини Фермі, епізоотол. особливості сказу в Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К эпидемиологической характеристике бруцеллеза в Украинской ССР // ЖМЭИ. 1957. № 5; Пути ликвидации сибирской язвы // ВД. 1959. № 12; Ящур. К., 1966 (співавт.); Эпизоотологическая активность пунктов, стационарно неблагополучных по сибирской язве, в связи с почвенными условиями // Вопр. эффективности противосибиреязвенных мероприятий. Москва, 1974 (співавт.); Сибирская язва. К., 1976 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
