Кутинський Михайло Іванович
КУТИ́НСЬКИЙ Михайло Іванович (08. 10. 1890, с. Зарубинці Липовец. пов. Київ. губ., нині Монастирищен. р-ну Черкас. обл. — 10. 01. 1974, Москва, похов. у Києві) — краєзнавець, прозаїк. Брат В. Кутинської. Учасник 1-ї світової війни. Закін. Липовец. 2-класне училище (нині Вінн. обл., 1904) та Київ. ІНО (1928). Працював 1909–15 у нотаріал. конторі. Учителював, організовував у 1920-х рр. гуртки культури української мови у навч. закладах та на підприємствах Києва. 1936 працював на хім.-фармацевт. заводі в Києві. 8 вересня того ж року заарешт., засудж. до 10-ти р., покарання відбував у Сибіру та Кемеров. обл. (РФ). Після звільнення 1946 жив у Казахстані, від 1948 — в Україні (м. Маріуполь, нині Донец. обл.). 21 липня 1949 знову заарешт., засланий до Краснояр. краю (РФ). Звільн. 1954. Реабіліт. 1956. Від 1959 — у Москві. Дебютував 1926 оповіданням «Дні недавні» у ж. «Життя й революція». Друкувався також у ж. «Глобус» та г. «Пролетарська правда». Підготував до вид. «Некрополь України: Довідник про місця поховання або смерті історичних і культурних діячів України від давнини до сучасності», який за ред. І. Шишова надрук. у ж. «Дніпро» (1990–2009).
Рекомендована література
- Роговий О. В УРЕ не представлений // Липовец. вісті. 2000, 30 верес.
Завантажити статтю
