Кутинська Віра Іванівна
Визначення і загальна характеристика
КУТИ́НСЬКА Віра Іванівна (14. 09. 1897, с. Зарубинці Липовец. пов. Київ. губ., нині Монастирищен. р-ну Черкас. обл. — 27. 11. 1981, Київ) — живописець, художниця анімаційних фільмів та ужиткового мистецтва. Сестра М. Кутинського. Народилася в сім’ї іконописця. Дитинство та юність минули в Умані (нині Черкас. обл.), де 1913 закін. г-зію. Закін. Київ. учител. семінарію (1917) та худож. інститут (1931; майстерня М. Бойчука). Учителювала; працювала 1932–37 на Київ. кіностудії над мультфільмами, 1937–41 — художником у Решетилівці (нині смт Полтав. обл.). Для одного з її ескізів не виявилося відповід. ниток, тому ткалі замінили корич. тон на світліший. Їх розстріляли разом із контролером за «протягування націоналістичної жовто-блакитної барви». К. врятувало те, що вона зберегла первіс. коричнево-синій ескіз. Її «Автопортрет» демонстрували у 1920-і рр. у Парижі на виставці досягнень київ. школи монум. малярства, організов. М. Бойчуком. Під час 2-ї світової війни із Київ. кіностудією перебувала в Ташкенті, від 1944 — у Києві. За малюнками К. ткали та вишивали рушники, скатертини, килими, тканини, гобелени. На худож. виставках експонувала розписи на крепдешині — панно, серветки, картини-мініатюри, одяг. Розробляла ескізи для тканих рушників і портьєр. Створювала іграшки, закладки з укр. візерунками для книг, малювала акварел. натюрморти та пейзажі. Створила кілька кольор. мультфільмів за роботами М. Приймаченко і Г. Собачко-Шостак, зокрема фільм «Пісні України» (відзнач. премією за кордоном, згодом вивез. до Росії та знятий з екрана). Товаришувала з А. Івановою. Залишила спогади про М. Бойчука, писала новели.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
