Коротков Андрій Васильович
КОРОТКО́В Андрій Васильович (10(23). 10. 1902, с. Олексіївка Зміїв. пов., нині Первомай. р-ну Харків. обл. — 01. 12. 1993, Київ) — графік, живописець. Батько П. Короткова. Член СХУ (1944). Закін. Харків. худож. інститут (1929; майстерня М. Шаронова). Відтоді — учасник всеукр. мистецьких виставок. Працював у Харкові: від 1931 — у плакат. майстерні видавництва «Мистецтво»; 1933–35 — зав. худож. відділу Інституту образотвор. статистики; у Києві: 1937–41 — викладач худож. серед. школи ім. Т. Шевченка; у ДМУОМ: 1944–46 — завідувач відділу живопису, графіки й скульптури; 1946–63 співпрацював із видавництвами «Мистецтво», «Радянська школа», Медвидав. Основні галузі — книжк. (іл., обкладинка) і пром. (плакат, етикетка, кондитер. упаковка) графіка, станк. живопис у реаліст. стилі (пейзаж, портрет, натюрморт). Окремі роботи зберігаються в НХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Ручний м’яч», «Футбол», «Мотоциклетний спорт», «Жовтневий», «Залізничники» (усі — 1932); серії — «Фізика» (1953–57), «Астрономія» (1961–63); панно — «Всеобуч», «Фронт», «Тил» (усі — 1941); живопис — «Після бою», «М. Щорс створює загони» (обидва — 1941, не збережено), «Народні месники» (1946), «У негоду» (1947), «Десант», «Гурзуфський пейзаж», «Листопадовий полудень у Гурзуфі» (усі — 1948), «Атакують (Футбол)» (1950), «Натюрморт» (1953), «Піони» (1960-і рр.), «Київський пейзаж», «Майстер художнього слова Д. Журавльов» (обидва — 1960), «Заочник», «Крізь шторм» (обидва — 1961); іл. до кн. — «Мій син» В. Сосюри, «Дорога на Дніпро» А. Трипільського, «Переяславська ніч» М. Костомарова (усі — 1944), «Как закалялась сталь» М. Островського, «Они сражались за Родину» М. Шолохова (обидві — 1946), «Гарячі почуття» Я. Баша (1947), «Супутники» В. Панова (1948), «Селяни» П. Рєзникова (1950), зб. «У боротьбі за Жовтень» (1957; усі — Київ).