Кухзод Урун

КУХЗО́Д Урун (Кўҳзод Ўрун; справж. — Джумаєв Урунбой, Љумъаев Ўрун­бой; 15. 03. 1937, кишлак Газа Согдій. обл., Таджики­­­стан) — таджицький прозаїк. Член СП СРСР (1975). Нар. письмен­ник Таджики­стану (2001). Літ. премія ім. Айні (1989), Державна премія Таджики­стану ім. Рудакі (1996). Закін. Душанбин. пед. ін­ститут (1959). Для творчості К. притаман­ний тонкий психологізм. Автор зб. оповідань «Сареву савдое» («У кожного своє», 1972), «Як сару сад хаёл» («Голова завжди повна думок», 1983), «Тоҷикони имрӯза» («Сучасні та­джики», 2000), «Лоҳутӣ ва баъди ӯ» («Лагуті й після нього», 2002), «Ҷамъи парешон» («Роз­пороше­н­ня цілого»), «Ахлоқи воло, дафъи бало» («Чиста мораль оберігає від лиха»; обидві — 2003); повістей «Роњи аѓба» («Пере­вал», 1975; усі — Душанбе; укр. перекл. — К., 1985), «Кини Хумор» («Від­плата Хумори», 1978), «Як рўзи дароз, рўзи бисъёр дароз» («Довгий, дуже довгий день», 1982), «Писанд­дара» («Пісанд­дара», 1984), «Тақвими раҳгум» («Заблудлий календар», 1989); романів «Њам кўњи баланд, њам шањри азим» («І висока гора, і велике місто», 1986), «Ҳайҷо» («Поле битви», 2007; усі — Душанбе). Пере­клав таджиц. мовою окремі твори Р. До­мадоновича, А. Несіна, Г. Маркеса, деякі оповіда­н­ня вірм., естон., рос., узб., укр. письмен­ників. Низку творів К. українською мовою пере­клали О. Шокало, В. Рудковський.

Завантажити статтю