Куценко Павло Якович
КУЦЕ́НКО Павло Якович (01(14). 11. 1908, с. Кам’янка, нині місто Черкас. обл. — 30. 06. 1983, Київ) — графік. Заслужений художник УРСР (1973). Член СХУ (1938). Закін. Київський художній інститут (1937; викл. Ф. Кричевський, С. Налепинська-Бойчук). На творчій роботі. Учасник респ. (від 1936), зарубіж. (від 1939), всесоюз. (1946) мистецьких виставок. Створював ліричні пейзажі у техніках офорта, ліногравю- ри. Окремі роботи зберігаються у Луган., Івано-Фр., Закарп. (Ужгород), Донец., Дніпроп., Запоріз., Полтав., Севастоп., Сум., Харків. ХМ, Кіровогр., Красногр. (Харків. обл.), Лубен. (Полтав. обл.), Прилуц. (Черніг. обл.), Чигирин. (Черкас. обл.) краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Київ та його околиці», «Пушкінські місця в Кам’янці» (обидві — 1937), «Відродження Донбасу» (1944), «Закарпаття» (1947), «Колгоспна Чапаївка» (1949), «У краю мого дитинства» (1975–76); офорти — «Початок весни» (1937), «Весна» (1939), «Сутінки» (1945), «В’їзд у село Великі Сорочинці» (1952), «Вечір над річкою» (1960), «Осінь на Дніпрі» (1963), «Над Дніпром» (1964), «Подих весни» (1968), «Київські кручі», «Околиця села», «Соняшники» (усі — 1970), «Розлилися води» (1978).
Рекомендована література
- Павло Якович Куценко: Каталог виставки творів. К., 1971;
- 1986;
- Павлов В. Гравюри Павла Куценка // ОМ. 1971. № 5.