КО́РОТНЄВ Олексій Олексі­йович (15(27). 02. 1854, Москва — 14(27). 06. 1915, Одеса) — зоолог. Доктор зоології (1881), член-кореспондент Санкт-Петербурзької Академії наук (1903). Закінчив природниче від­діле­н­ня фізико-математичного факультету (1876) та медичний факультет (1881) Московського університету, де й працював 1878–84. Від 1887 — екс­траординарний, 1888–1912 — ординарний професор кафедри зоології Університету св. Володимира у Києві, а також 1902–13 очолював зоологічну лабораторію і музей при Університеті. Організатор і учасник наукових екс­педицій, зокрема на острови Індійського і Тихого океанів (1885–91), Серед­земне море та Байкал. 1884 власним коштом заснував і до 1915 очолював першу морську російську зоологічну станцію Вілла-Франка на березі Серед­земного моря. Працював також на інших біо­логічних станціях Західної Європи, зокрема в Неаполі. Наукові дослідже­н­ня у галузях ембріології, морфології, філогенетики, систематики та фауністики. Ви­вчав ембріональний роз­виток і гістологію кишковопорожнин­них, червів, комах, моховаток та покривників. Досліджував також походже­н­ня червів, у праці «Ctenoplana kowalewskii» (1886) здійснив детальний опис зна­йденого ним 1884 у Яванському морі біля острова Суматра пред­ставника повзаючих гребеневиків. Був прихильником дарвінізму.