КУ́ЦЕНЬ Борис Леонідович (01. 04. 1901, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. — 10. 12. 1966, м. Плезантвілл, шт. Нью-Йорк, США) — скрипаль, педагог, композитор. Доктор музики (1940). Гри на скрип­ці навч. у батька. У 6-річ. віці по­чав компонувати, в 11-річ. — висту­пати на концертах як скрипаль-соліст. Навч. у Київ. (1917–18) і Моск. (від 1918; кл. композиції Р. Ґлієра, скрипки — Л. Цейт­ліна) консерваторіях, Вищій школі музики у Берліні (1922–23). Від 1918 — арт. оркестру Держ. опе­ри, від 1919 — Моск. симф. оркестру під керівництвом С. Кусевиць­кого. Концертував у Німеч­чині. Від 1923 — у м. Філадельфія (шт. Пенсильванія, США): від 1925 — викладач, 1950–62 — зав. від­діл. скрипки Консерваторії; вод­ночас 1924–27, 1945–50 — арт. групи перших скрипок міського симф. оркестру під керівництвом Л. Стоковського, 1937–45 — симф. оркестру NВС під керівництвом А. Тосканіні. За сумісн. 1944–66 викладав у Вас­сар. коледжі (м. Покіпсі, шт. Нью-Йорк), водночас був диригентом оркестру цього коледжу. Ви­ступав у США як скрипаль-соліст, а також у складі Струн. квартету (засн. і кер. 1937–45). Як скрипаль-соліст здійснив низку аудіозаписів. Автор метод. праці «Основи гри на скрипці» (1951, витримала 2 вид.). Тв.: комічна одноакт. опера «Ніколи не знаєш»; Симф. in C; Ноктюрн; симф. поема «Valley Forge» (премія Фонду Джульярда); концертна увертюра «З американського фольклору»; Концерт для 5-ти інструментів і струн. оркестру; «Симфонічний рух» для скрипки і фортепіано або оркестру; Дивертисмент для симф. оркестру; концерти — для хору з орке­стром, для альта з орке­стром, для скрипки з орке­стром; «Ранкова музика» для флейти і струн. оркестру; Концертино для фортепіано і струн. оркестру; 2 струн­ні квартети; Фортепіан­не тріо; Тріо для флейти, віо­лончелі і арфи; Соната для скрипки соло; 2 сонати для скрипки і фортепіано; «Ле­генда» для скрипки і фортепіано; «Enig­ma» для фортепіано; Сонатина для 2-х фортепіано; «Sonnet» для органа; пʼєси для сольних інструментів та інструм. ан­самблів.