КУ́ЦИЙ Григорій Семенович (20. 04. 1911, с. Гавришівка, нині Вінн. р-ну Вінн. обл. — 09. 07. 1977, м. Владивосток Примор. краю, РФ) — історик. Доктор історичних наук (1964), професор (1965). Державні нагороди СРСР. Після закінче­н­ня Вінн. ІНО (1932) був від­ряджений для під­силе­н­ня укр. нац. пед. кадрів до Далекосх. краю (РФ), де на той час від­бувалася політика українізації. 1932–33 — зав. навч. частини Спаського укр. пед. технікуму; 1935–41 — директор Спаського вечір. учител. ін­ституту та серед. школи; 1941–53 — зав. Примор. кра­йового від­ділу нар. освіти; 1953–56 — директор Владивостоц. пед. ін­ституту; 1956–60 — рек­тор, водночас 1956–60 і 1965–77 — завідувач кафедри історії СРСР Далекосх. університету; 1960–65 — старший науковий спів­робітник Далекосх. філії АН СРСР (обидва — Владивосток). Ви­ступив із проектом за­провадже­н­ня викла­да­н­ня української мови як другої у школах р-нів з компакт. прожива­н­ням укр. насел., який не зна­­йшов під­тримки у влади. Доклав багато зусиль для від­новле­н­ня Владивостоц. пед. ін­ституту (1943) та Далекосх. університету (1956). Автор наук. праць з історії робітн. класу і громадян. війни на Далекому Сх., написаних у дусі рад. офіціозу.