Кучер Олександр Омелянович
КУ́ЧЕР Олександр Омелянович (17. 09. 1923, м. Пирятин, нині Полтав. обл. — 03. 03. 2012, м. Реховод, Ізраїль) — історик. Доктор історичних наук (1973), професор (1978). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. університет (1953), де від 1956 й працював: 1977–91 — завідувач кафедри історії КПРС, від 1993 — завідувач кафедри історії Росії. Виїхав до Ізраїлю. Досліджував соц.-екон. процеси в Україні у 1920-х рр., боротьбу більшовиків із повстан. рухом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Розгром збройної контрреволюції на Україні у 1921–1923 рр. Х., 1971; Боротьба зі збройною внутрішньою контрреволюцією на Україні в 1921–1923 рр. в радянській історіографії // УІЖ. 1972. № 7; Ограничение и вытеснение нэпмановской буржуазии из промышленности и торговли Украинской ССР // Вопр. истории СССР. 1987. Вып. 32.
Рекомендована література
- Олександр Омелянович Кучер — професор Харківського університету: Бібліогр. покажч. Х., 1993;
- Духопельников В. М., Куделко С. М., Посохов С. I., Сичова В. В. Пам’яті вчителя // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. Історія. 2012. Вип. 45, № 1005.
Завантажити статтю
Людина 
