Кучера Михайло Петрович
КУЧЕ́РА Михайло Петрович (21. 11. 1922, с. Березівка, нині Гомел. обл., Білорусь — 04. 06. 1999, Київ) — археолог. Доктор історичних наук (1988). Державна премія УРСР у галузі н. і т. (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. університет (1952). Від 1955 працював у Інституті археології НАНУ (Київ): 1974–86 — завідувач відділу польових дослідж., від 1990 — провідний науковий співробітник-консультант. Основний напрям наукових досліджень — археологія Київ. Русі (9–13 ст.), зокрема вивчав пам’ятки оборон. будівництва (городища, Змієві та Траянові вали).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Древній Пліснеськ // Археол. пам’ятки УРСР. Т. 12. К., 1962; Поселення волинян на околиці м. Луцька // Археологія. 1975. Вип. 15; Змиевые валы Среднего Поднепровья. К., 1987; Слов’яно-руські городища VІІІ–ХІІІ ст. між Саном і Сіверським Дінцем. К., 1999.