Кучук-Іоннесов Христофор Іванович
Визначення і загальна характеристика
КУЧУ́К-ІОАННЕ́СОВ Христофор Іванович (Оганесян Хачатур-Кучук Оганесович; 05. 12. 1852, містечко Григоріополь Херсон. губ., нині Молдова — 1919) — історик. З походження вірменин. Член Таврій. ученої архів. комісії. Закін. гімназію (1872) та спец. класи Лазарев. інституту сх. мов (Москва, 1875), звідки був відряджений на факультет сх. мов С.-Петербур. університету (від 1880 на каф. вірм. мови проходив підготовку до магістер. іспиту). Згодом повернувся у Лазарев. інститут сх. мов, де викладав давню вірм. мову та літературу; водночас викладав вірм. мову в Практ. академії комерц. наук і наглядав за період. і книжк. вид. вірм. мовою в Моск. комітеті у справах друку. Від 1914 — у відставці. Досліджував вірм. епіграфіку і давні вірм. рукописи. Під час поїздок по укр., білорус. і молд. землях зібрав унікал. колекцію із понад 150-ти давніх вірм. написів, серед них найдавніші зі знайдених в Україні — аккерман. (967) і феодосій. (1047). Також встановив час і шляхи еміграції вірмен у різні регіони України. Значна частина праць залишилася неопублікованою.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Армянские надписи из Феодосии // Древности восточ.: Тр. Восточ. комиссии Моск. археол. об-ва. 1896. Т. 2, вып. 1; Краткий отчет о поездке в Юго-Западный край и в Крым // Древности: Тр. Моск. археол. об-ва. 1900. Т. 17; О результатах поездки в Крым летом 1896 г. // Там само. 1901. Т. 18; Старинные армянские надписи и старинные рукописи в пределах Юго-Западной Руси и в Крыму // Древности восточ.: Тр. Восточ. комиссии Моск. археол. об-ва. 1903. Т. 2, вып. 3; Армянская надпись из Карасубазара // Изв. Таврич. ученой архив. комиссии. Сф., 1910. № 44; Отчет о поездке в Феодосию летом 1909 г. // Древности: Тр. Моск. археол. об-ва. 1914. Т. 23, вып. 2; Григорий Нисский (331–394 гг.): Армянская рукопись VIII века из Одессы // Изв. Таврич. ученой архив. комиссии. 1916. № 53.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
