КУЧУ́К-ІОАН­НЕ́СОВ Христофор Іванович (Оганесян Хачатур-Кучук Оганесович; 05. 12. 1852, містечко Григоріополь Хер­­сон. губ., нині Молдова — 1919) — історик. З походже­н­ня вірменин. Член Таврій. ученої архів. комісії. Закін. гімназію (1872) та спец. класи Лазарев. ін­ституту сх. мов (Моск­­ва, 1875), звідки був від­ряджений на факультет сх. мов С.-Петербур. університету (від 1880 на каф. вірм. мо­­ви проходив під­готовку до магістер. іспиту). Згодом повернувся у Лазарев. ін­ститут сх. мов, де викладав давню вірм. мову та літературу; водночас викладав вірм. мову в Практ. академії комерц. наук і на­глядав за період. і книжк. вид. вірм. мовою в Моск. комітеті у справах друку. Від 1914 — у від­ставці. Досліджував вірм. епі­графіку і давні вірм. рукописи. Під час по­їздок по укр., білорус. і молд. землях зібрав унікал. ко­­лекцію із понад 150-ти давніх вірм. написів, серед них найдавніші зі зна­йдених в Україні — ак­керман. (967) і феодосій. (1047). Також встановив час і шляхи еміграції вірмен у різні регіони України. Значна частина праць залишилася неопублікованою.