Кучук-Іоннесов Христофор Іванович

Визначення і загальна характеристика

КУЧУ́К-ІОАН­НЕ́СОВ Христофор Іванович (Оганесян Хачатур-Кучук Оганесович; 05. 12. 1852, містечко Григоріополь Хер­­сон. губ., нині Молдова — 1919) — історик. З походже­н­ня вірменин. Член Таврій. ученої архів. комісії. Закін. гімназію (1872) та спец. класи Лазарев. ін­ституту сх. мов (Моск­­ва, 1875), звідки був від­ряджений на факультет сх. мов С.-Петербур. університету (від 1880 на каф. вірм. мо­­ви проходив під­готовку до магістер. іспиту). Згодом повернувся у Лазарев. ін­ститут сх. мов, де викладав давню вірм. мову та літературу; водночас викладав вірм. мову в Практ. академії комерц. наук і на­глядав за період. і книжк. вид. вірм. мовою в Моск. комітеті у справах друку. Від 1914 — у від­ставці. Досліджував вірм. епі­графіку і давні вірм. рукописи. Під час по­їздок по укр., білорус. і молд. землях зібрав унікал. ко­­лекцію із понад 150-ти давніх вірм. написів, серед них найдавніші зі зна­йдених в Україні — ак­керман. (967) і феодосій. (1047). Також встановив час і шляхи еміграції вірмен у різні регіони України. Значна частина праць залишилася неопублікованою.

Пр.: Армянские надписи из Феодосии // Древности восточ.: Тр. Восточ. комис­сии Моск. археол. об-ва. 1896. Т. 2, вып. 1; Краткий отчет о поездке в Юго-Западный край и в Крым // Древности: Тр. Моск. археол. об-ва. 1900. Т. 17; О результатах поездки в Крым летом 1896 г. // Там само. 1901. Т. 18; Старин­ные армянские надписи и ста­­рин­ные рукописи в пределах Юго-Западной Руси и в Крыму // Древности восточ.: Тр. Восточ. комис­сии Моск. археол. об-ва. 1903. Т. 2, вып. 3; Армянская надпись из Карасубазара // Изв. Таврич. ученой архив. комис­сии. Сф., 1910. № 44; Отчет о поездке в Фео­досию летом 1909 г. // Древности: Тр. Моск. археол. об-ва. 1914. Т. 23, вып. 2; Григорий Нис­ский (331–394 гг.): Армянская рукопись VIII века из Одес­сы // Изв. Таврич. ученой архив. комис­сии. 1916. № 53.

Літ.: Непомнящий А. «Україніка» за кордоном: Документи фонду Х. Оганесяна у Центральному державному істо­­ричному архіві Республіки Вiр­­ме­нiя // Студiї з архів. справи та документо­знавства. К., 1997. Т. 2; Його ж. Історичне кримо­знавство (кінець XVIII — початок ХХ столі­т­тя): Біо­бібліогр. дослідж. Сф., 2003. ДА: Центр. истор. арх. Москвы. Ф. 213, оп. 2, д. 105; Центр. гос. истор. арх. Респ. Армения. Ф. 40.

А. А. Непомнящий

Завантажити статтю