КУ́ШПЛЕР Ігор Федорович (02. 01. 1949, с. Покрівці Жидачів. р-ну Львів. обл. — 23. 04. 2012, Польща, похов. у Львові) — спів­ак (баритон), педагог. Чоловік Ади, батько Зоряни та Олени Кушплерів. Професор (2000). Народний артист України (1999). Закін. Львів. консерваторію (1978, кл. сольного співу О. Дарчука; 1979, кл. диригува­н­ня Ю. Луціва). 1978–80 — соліст Львів. філармонії, від 1980 — театру опери та балету ім. С. Крушельницької (1998–99 — худож. кер.). Водночас від 1983 викладав у Львів. муз. академії: від 2011 — завідувач кафедри сольного співу. Володів лірико-драм. баритоном красивого оксамит. тембру широкого діапазону і насиченого звуча­н­ня. У камер. репертуарі — твори Ф. Шуберта, Р. Шуман­на, Ґ. Ма­лера, М. Лисенка, С. Людкевича, П. Чайковського, С. Рахманінова та ін. Ви­ступав у країнах СНД, Польщі, Німеч­чині, Іспанії, Австрії, Угорщині, Лівії, Лівані, Катарі. Здійснив числен­ні фонд. записи на радіо і телебачен­ні, зокрема знявся у теле­версіях опер «Маестро капели» Д. Чимарози і «Телефон» Дж. Ме­нот­ті. Серед учнів — З. Кушплер, А. Шкурган, О. Сидір, М. За­горулько, С. Соловей, В. Дудар. Автор соло­співів, обробок нар. пісень та вокал. ансамблів, що уві­йшли до зб. «Із глибин­них джерел», «Шукай любов» (обидві — 1999), «В перед­чут­ті весни» (2004; усі — Львів). Загинув в автоката­строфі на тер. Польщі. Був учасником тріо "Світлиця" (з Л. Михайленко і М. Шуневичем).