Дарчук Остап (Євстахій) Йосипович
ДАРЧУ́К Остап (Євстахій) Йосипович (12(25). 04. 1911, м. Бердичів, нині Житомир. обл. — 21. 08. 1999, Львів) — співак (бас), педагог. Професор (1982). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Закін. Київську консерваторію (1946; кл. Д. Євтушенка). Виконав. діяльність розпочав у Держ. засл. хор. капелі «Думка» (1930–32). Соліст опер. студії Київ. консерваторії (1938–41 і 1946–49), Горьков. (нині м. Нижній Новгород, РФ, 1950–55), Львів. ім. І. Франка (1955–1957 і 1959–65), Київ. ім. Т. Шевченка (1957–59) театрів опери та балету. Водночас викладав у Київ. муз. училищі (1947–48), Київ. (1948–51 і 1957–59) та Горьков. (1951–55) консерваторіях; 1955–57, від 1959 — у Львів. муз. академії: від 1970 — професор кафедри сольного співу. Володів яскравим голосом повного діапазону рівним в усіх регістрах; виконав. манері притаманні досконалість муз. фразування, щира і темпераментна актор. гра. Записав на грамплатівки низку укр. нар. пісень та романсів укр. композиторів. Серед учнів — А. Алексик, Р. Вітошинський, О. Данильчук, Я. Дмитрук, В. Дудар, О. Правилов, І. Кушплер.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Виборний («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Батько («Катерина» М. Аркаса), Борис («Борис Годунов» М. Мусоргського), Рене, Кочубей («Іоланта», «Мазепа» П. Чайковського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Собакін («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Сусанін («Життя за Царя» М. Глінки).
Рекомендована література
- Булат Т. Шлях, позначений піснями // КіЖ. 1983, 6 листоп.
Фотоілюстрації
 yosipovich.jpg "Партія Рене в опері
П. Чайковського «Іоланта»")
Людина 
