Лаворик Олександр Ростиславович
ЛАВО́РИК Олександр Ростиславович (13. 10. 1955, с. Рясники Гощан. р-ну Рівнен. обл.) — графік, живописець. Син Н. Лаворик. Лауреат 2-го Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1987). Обл. премія ім. Г. Чубая (1992). Закін. Рівнен. художню студію (1973; кер. В. Ємельянов), факультет графіки Моск. заоч. університету мистецтв (1973), Міжнар. школу церк. архітектури в Міжгалуз. інституті підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів Львів. політех. інституту (1992; кер. Ю. Криворучко). Працював у Гощан. рай. відділі внутр. справ (1979–90); за сумісн. 1983–86 — викладач худож. відділу і завідувач відділу образотвор. мистецтва Гощан. школи мистецтв; 1990–93 — директор дит. худож. школи укр. малярства та писанкарства Рівнен. центру «Середовище»; від 1997 — керівник твор. майстерні «Волин. ікона». Учасник обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Гощі (1980, 1985), Рівному (1980–81, 1983–86, 1988–89, 1993, 2011), Києві (1988, 1990), Луцьку, Шепетівці (Хмельн. обл.), Москві (усі — 1990), Дніпропетровську (2010). Досліджує традиц. ікони Волині. Уклав альбом «Волинська писанка» (Р., 1992, співавт.). Реконструював 1994–99 ікону Божої Матері Одигітрії 13 ст. Виконав копії з ікон «Христос Пантократор з апостолами» (1999–2002), «Покрова Пресвятої Богородиці» (2003–09; обидві — 15 ст.), «Пресвята Богородиця Одигітрія Заставницька» (17 ст., 2009–10). Значна частина робіт зберігається у Рівнен. краєзн. музеї, Сарнен. істор.-етногр. музеї (Рівнен. обл.), Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл.), Музеї волин. ікони (Луцьк), Шепетів. літ.-мемор. музеї М. Островського.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графічні цикли — «Гощанські будні», «Будні Гощанського РВВС» (обидва — 1980–90), «Село Нобель» (1984), «Воїни-інтернаціоналісти Рівненщини», «Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» (обидва — 1986), «Експонати хати-музею І. Гончара» (1990); «Козакова яма» (1989); живопис — «Вілійські роздуми», «Тур’янська сторона» (обидва — 1988), «Відгомін козацької слави» (1989); ікона «Чорнобильський Спас» (2012, церква великомученика і цілителя Пантелеймона, Рівне).
Рекомендована література
- Столярчук Б. Творчий портрет сучасника // Червоний прапор. 1989, 30 черв.;
- Поліщук Я. Від писанки до ікони // Сім днів. 1993, 6 груд.;
- Семенович О. Чорнобильська трагедія у творчості художника О. Лаворика // Наук. зап. Рівнен. краєзн. музею. 2010. Вип. 8;
- Її ж. Іконописні традиції Волині в творчості Олександра Лаворика // Волин. ікона: дослідж. та реставрація: Мат. 20-ї міжнар. наук. конф., Луцьк, 27–28 серп. 2013. Лц., 2013. Вип. 20.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
Б. Й. Столярчук
О. Л. Семенович- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2016
- Том ЕСУ:
- 16
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2016
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- графік
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 52710
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Лаворик Олександр Ростиславович / Б. Й. Столярчук, О. Л. Семенович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-52710.
Lavoryk Oleksandr Rostyslavovych / B. Y. Stoliarchuk, O. L. Semenovych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-52710.
Людина 
