ЛАВРИ́ШИН Зиновій Васильович (04. 06. 1943, с. Рудники, нині Микол. р-ну Львів. обл. — 01. 02. 2017, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — композитор, піаніст, диригент, музичний редактор. Зарубіж. чл. НСКУ (1998). Від 1949 мешкав у Торонто, де закін. Королів. муз. академію (1961), Університет (1969; кл. Д. Вайнцвайґа). Учень Л. Туркевича (диригува­н­ня), Л. Колес­си, Е. Мосса (фортепіано). Брав уроки композиції в А. Жоліве (Париж, 1965–66). Пра­цював диригентом і кер. низки хорів: дівочого «Лісова пісня» (також його засн., 1963–64, Торонто); дит. «Чайка» (м. Гамільтон, Канада); чол. «Бурлака»; мі­­шаного «Боян» (1967–78); хорів при церквах св. Йосафата, св. Єв­харистії, св. Покрови (1982–2013; усі — Торонто), разом із якими гастролював містами Канади, США, Європи. Як спів­засн. Товариства укр. опери в Канаді (1978) був диригентом опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», із власною оркестров­кою, увертюрою (інсценізована у Торонто), хор­мейстером опер М. Лисенка «Наталка Полтавка», А. Вахнянина «Купало». Диригував симф. концертом «Укра­їнський день» у м. Гамільтон, муз. ви­ставою «Запорозький герць» у Канаді й Великій Британії. Був кер. збірних хорів у 3-х концертах духов. музики у Торонто. Автор 2-х симфоній, 3-х Літургій, панахиди, музики до к/ф «Марічка», «Ніколи не забуду», «Жнива роз­пачу», а та­­кож вокал., хор. творів для різних складів хору, циклу «Молитова за Патріарха» (2010–13). У 1000-ліття хреще­н­ня України (1988) диригував у Торонто кон­цертом збірних хорів та симф. орке­стром. Муз. і тех. ред. «Рукописної спадщини А. Веделя», «Українських народних мелодій» З. Лиська (т. 7–11), зб. «Пісні, думи та романси з репертуару Й. Гошуляка». У музиці використовував мелос українські народні пісні у по­єд­нан­ні з класич. технікою міцної опори на гармон.-поліфон. основу. Зібрав і упорядкував зб. «Пісні УПА» (т. 25 «Літопису УПА», Торонто; Л., 1996–97), до якої уві­йшли окре­мі композиції Л. на пов­стан. текс­ти.