Лавровський Петро Мойсейович

ЛАВРО́ВСЬКИЙ Петро Мойсейович (справж. – Рамазин; 20. 09. 1887, м. Ставрополь-Кавказький, нині Ставрополь, РФ – 1946, м. Харбін, Китай) – український актор і ре­­жисер на Далекому Сході. Навч. у Ставропол. духов. семінарії (1905–08). Працював 1909–10 законоучителем церк.-пара­фіял. школи на Кубані; водночас був арт. театр. колективів М. Ярошенка, 1912–14 – І. Яворського. 1914 приїхав у м. Томськ (Росія) до укр. трупи К. Кармелюка-Каменського, з якою гастролював на Далекому Сході. 1918–19 – реж. аматор. гуртка Владиво­стоц. тимчас. майстерень на Пер­­шій Річці. 1919 мобілізов. до війська О. Колчака, ст. писар Владивостоц. фортеч. артилерій. складу. 1920 обрано реж. Владивостоц. відділу Укр. Далекосхід. театр.-артист. спілки та його представником у Індустр. артист. спілці. 1920–24 – реж. у Залізн. зібр. на ст. Погранична (Маньчжурія, нині Ки­­тай). 1924 виїхав з колективом П. Машина до м. Тяньцзінь (Китай), працював 1933–37 кер. хору і реж. місц. укр. громади. Від 1938 – у Харбіні. Разом з дружиною взявся до організації укр. театру, грав в укр. трупі театру «Модерн», драм. ансамблі В. Том­ського, колективі рос. драми і комедії (від 1944). У репертуарі – образи героїв-коханців.

В. А. Чорномаз

Читати у файлі PDF