ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Лавьоров Микола Павлович

ЛАВЬО́РОВ Микола Павлович (Лавёров Ни­­колай Павлович; 12. 01. 1930, с. Пожарище, нині Архангел. обл., РФ — 27. 11. 2016, Москва) — російський фахівець у га­­лузі уранової геології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1973), професор (1976), академік (1987), віце-президент (від 1988) РАН, академік (1987), прези­дент (1987–88) АН Киргизстану, іноз. чл. НАНУ (2009). Заслужений діяч н. Киргизстану (1995). Пре­мія Уряду РФ (2001), Золота ме­­даль ім. В. Вернадського НАНУ (2003), Велика золота медаль ім. М. Ломоносова (2006). Державні нагороди СРСР і РФ. Закін. Моск. інститут кольор. металів і золота (1954), де відтоді водночас із навч. в аспірантурі й працював. 1958–66 — вчений секр., дир. Се­­редньоазіат. геол. станції (м. Чка­ловськ Согдій. обл., Таджики­стан) Інституту геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії та геохімії АН СРСР (Москва); 1966–68 — заступник нач., 1972–83 — нач. Упр. н.-д. організацій Мінгео СРСР; 1968–72 — нач. Всесоюз. геол. фонду СРСР; 1983–87 — проректор, 1-й проректор, завідувач кафедри використання природ. ресурсів і охорони довкілля Академії нар. господарства при РМ СРСР (Москва); 1989–91 — заступник голови РМ СРСР–голова Держ. комітету СРСР з науки та техніки; водночас 1966–83 — зав. лаб. родовищ урану, 1983–88 — завідувач відділу рід­­кіс. металів, 1989–2004 — директор, від 2004 — наук. кер. Інституту геології рудних родовищ, петрогра­фії, мінералогії та геохімії РАН; від 1998 — проф. Рос. хім.-тех­нол. університету; від 2000 — наук. кер. Центру з міжнар. енергет. політики і дипломатії та від 2002 — завідувач кафедри міжнар. проблем паливно-енергет. комплексу Моск. університету міжнар. відносин; від 2002 — наук. кер. Вищого коледжу рац. природокористування. Гол. ред. журналів «Советская геология» (1966–83) та «Геология рудных месторождений» (від 1988). Осн. наук. дослідж. у галузі геології, розроблення теор. проблем фор­мування уран. родовищ, прогнозу, пошуку й освоєння нових джерел атом. сировини, автор праць з геології рудних родовищ і економіки мінерал. ресур­сів. З його ініціативи та за безпосе­ред. участі наприкінці 1960-х рр. була покращена та діє донині система обліку розвіданих запасів корис. копалин. Розгорнуті ним дослідж. і технол. розроблення з найважливіших наук.-тех. проблем геол.-розв. робіт відіграли значну роль у створен­ні найбільшої в світі мінерал.-сировин. бази для рад. промисловості. Л. — лідер наук. школи «Радіогеологія, ізотоп. геохронологія і радіогеоекологія», засн. якої були В. Вернадський, О. Ферсман і Д. Щербаков. Від 2003 активно працював щодо забезпе­чення екол. безпеки РФ; виконував фундам. дослідж. та впровадження методів пошуків, роз­­від­ки та розробки родовищ нафти, газу, урану, займався наук. обґрунтуванням відкриття найбільших провінцій енергет. сировини світу.

Пр.: Геология уран-молибденовой рудной формации. 1966; Геология гид­ротермальных урановых месторожде­ний. 1966; Геология и полезные иско­пае­мые Кубы. 1967; Условия образования урановых руд в вулканических депрессиях. 1972; Рудные месторождения СССР: В 3 т. Т. 2. Уран. 1974; Месторождения урана и редких метал­лов. 1976; Эволюция уранового рудо­образования. 1978; Зарубежные мес­то­рождения урана. 1983; Основы прогноза урановорудных провинций. 1986; Подземное выщелачивание поли­эле­мен­тных руд. 1998; Проблемы вулканизма. 2005; Изоляция отработавших ядерных материалов: геолого-геохимические основы. 2008; Проблемы на­­циональной безопасности. 2008; Космические исследования и технология: расширение знаний об окружающем мире. 2012 (усі — Москва, спів­авт.).

С. Б. Шехунова

Основні праці

Геология уран-молибденовой рудной формации. 1966; Геология гид­ротермальных урановых месторожде­ний. 1966; Геология и полезные иско­пае­мые Кубы. 1967; Условия образования урановых руд в вулканических депрессиях. 1972; Рудные месторождения СССР: В 3 т. Т. 2. Уран. 1974; Месторождения урана и редких метал­лов. 1976; Эволюция уранового рудо­образования. 1978; Зарубежные мес­то­рождения урана. 1983; Основы прогноза урановорудных провинций. 1986; Подземное выщелачивание поли­эле­мен­тных руд. 1998; Проблемы вулканизма. 2005; Изоляция отработавших ядерных материалов: геолого-геохимические основы. 2008; Проблемы на­­циональной безопасности. 2008; Космические исследования и технология: расширение знаний об окружающем мире. 2012 (усі — Москва, спів­авт.).

завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
16-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
січ. 2025
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
52831
Вплив статті на популяризацію знань:
33

Лавьоров Микола Павлович / С. Б. Шехунова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016, оновл. 2025. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-52831

Lavorov Mykola Pavlovych / S. B. Shekhunova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016, updated 2025. – Available at : https://esu.com.ua/article-52831

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Баженов
Людина  |  Том 8  |  2008
М. Я. Худобець
Луцишин
Людина  |  Том 18  |  2017
С. В. Федонюк
Васильєвих
Людина  |  Том 4  |  2005
О. Я. Головкіна

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору