Ладика Дмитро Теодорович

ЛАДИ́КА Дмитро Теодорович (14. 08. 1889, с. Домаморич, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 13. 02. 1945, м. Дрезден, Німеччина) — громадсько-політичний діяч. Доктор права (1925). Закін. укр. гімназію в Тернополі (1909) і правн. факультет Львів. університету (1913). У серпні 1914 мобілізов. до австро-угор. армії, воював на Італ. фронті. Від кін. 1918 — офіцер УГА. Потрапив у польс. полон, з якого звільнений 1921. Працював у Тернополі канд. адвокатури, після здобуття докторату утримував власну канцелярію у м-ку Заложці (нині смт Залізці Зборів. р-ну Терноп. обл.). 1928 переїхав у Тернопіль, де продовжив адвокат. і громад.-політ. діяльність. Був чл. ЦК, деякий час заступник голови Укр. соціаліст.-радикал. партії, очолював її Терноп. воєвод. організацію. 1928–30 і 1930–35 — посол сейму Польщі від цієї пар­тії. На першому засіданні сейму нової каденції у вересні 1930 виступив із різким засудженням «пацифікації» у Сх. Галичині, за що заарешт. і ув’язнений на 2 мі­­сяці. Оборонець на політ. процесах, зокрема над чл. ОУН. У Тернополі став співзасн. і першим головою товариства «Робітнича громада» (1930), чл. відділів т-в «Про­­світа», «Рідна школа» та Укр. край. товариства опіки над інвалідами, секр. Поділ. союзу кооператив, головою Поділ. пасіч. спілки, товариства «Зоря» і Товариства охорони воєн. могил. З поч. нім. окупації від 1941 входив до Укр. допомогового комітету. На поч. 1944 емігрував на Захід. Загинув під час бомбардування Дрездена англ.-амер. авіацією.

Рекомендована література

1. Kto był kim w Drugiej Rzeczypospo­litej. Warszawa, 1994;
   Google Scholar Internet
2. Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю: Біогр. довід. Т., 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю