ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Ладичин

ЛАДИ́ЧИН – село Теребовлянського району Тернопільської області. Знаходиться на р. Нішла (нар. назва – Водава; притока Серету, бас. Дністра), у місці впадіння в неї Свинюхи, за 20 км від обл. центру, за 15 км від райцентру та за 7 км від залізнич. ст. Микулинці-Струсів. Пл. 2,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1208, станом на 2015 – 1109 осіб; переважно українці. У Л. і його околицях виявлено знахідки скіф., давньослов’ян. і давньорус. часів. За нар. переказами, поселення раніше мало назву Владичин, тобто було у власності якогось владики, мабуть, його засновника. Існує також версія, що назва походить від імені богині весни та молодості Лади. Л. був прикордон. городищем Теребовлян. князівства, неподалік розташовувалися землі Галиц. князівства. Донині зберігся місц. топонім Галицька Гора (знаходиться між Л. і с. Панталиха). В остан. чв. 14 ст. його захопили польс. феодали. Міський статус Л. зберігав до 16 ст., у писем. джерелах 1564 згадується вже як село. Жит. брали участь у козац.-селян. повстанні під керівництвом С. Наливайка та Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У 2-й пол. 17 ст. – 18 ст. діяли загони опришків. Після 1-го поділу Польщі 1772 Л. відійшов до складу Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1901 засн. Нар. читальню, яку 1903 перейменували на читальню товариства «Просвіта» (1914 заборонена рос., 1939 і 1944 – рад. владами, двічі відновлювали – 1921 і 1941; у 1944 її голову П. Яроша засудили на 17 р. каторж. робіт у Пн. Сибіру, де того ж року він і помер). У вересні 1914 до Л. увійшли рос. війська. 1920–39 – у складі Польщі, від 1939 – УРСР. У 1920–30-х рр. функціонували осередки «Січі», «Союзу українок», «Сільс. господаря», «Згоди» та «Помічі». Від 6 липня 1941 до 24 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На тер. села загинули 58 рад. воїнів. На фронтах 2-ї світової війни воювали 450 жит. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині працює кілька с.-г. підприємств. Є поклади каменю, піску, глини, торфу, джерела сірчистих вод. У Л. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Збереглися церква Різдва Пресвятої Богородиці (1815, нині УГКЦ), костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1922, нині РКЦ); па­м’ятник-оберіг села «Мати Божа з малим Ісусом» (1500, його неодноразово руйнували та відтворювали, востаннє відреставровано 2008), пам’ят. хрест на честь скасування панщини (1848), пам’ятник на честь заснування братства тверезості «Мати Божа» (1908). У 1941 насипано символічну могилу борцям за волю України (1944 сплюндровано, 1990 відновлено). Також встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців – лікар С. Вадзюк, громад.-політ. діяч О. Станимир.

Літ.: Киба П., Свист Д. Ладичин // Історія міст і сіл Теребовлянщини. 1997; Станимир О. Т. Минувшина поселення Ладичин: Істор.-краєзн. нарис. 2007; Його ж. Від світанку до надвечір’я: Істор.-краєзн. нарис. 2014 (усі – Тернопіль).

О. Р. Ланковська

Рекомендована література

  1. Киба П., Свист Д. Ладичин // Історія міст і сіл Теребовлянщини. 1997;Google Scholar
  2. Станимир О. Т. Минувшина поселення Ладичин: Істор.-краєзн. нарис. 2007;Google Scholar
  3. Його ж. Від світанку до надвечір’я: Істор.-краєзн. нарис. 2014 (усі – Тернопіль).Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Ладичин / О. Р. Ланковська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-52912

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Населені пункти

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

52912

Схожі статті

Дахау
Населені пункти  | Том 7 | 2007
В. С. Леник, Л. І. Рудницький
Гусятинський район
Населені пункти  | Том 6 | 2006
О. В. Гофман
Іванівка
Населені пункти  | Том 11 | 2011
П. П. Дереза, Д. О. Романенко

Нагору