Ладомирівський монастир святого Іова Почаївського
ЛАДОМИ́РІВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р СВЯТО́ГО ІО́ВА ПОЧА́ЇВСЬКОГО Засн. на поч. 1920-х рр. у с. Ладомирова (Чехо-Словаччина, нині округ Свидник, Словаччина) як місія РПЦ за кордоном з метою навернення русинів Пряшівщини і Підкарпаття до православ’я. На прохання місц. громади та сенатора парламенту Чехо-Словаччини Ю. Лажо 1923 настоятелем призначено колиш. архімандрита Почаїв. Свято-Успен. лаври (нині Кременец. р-н Терноп. обл.) Віталія (Максименка), який на той час мешкав на еміграції в Югославії. 1924 побудовано церкву в рос. стилі, згодом — каплицю на військ. кладовищі часів 1-ї світової війни та ін. споруди. 1929 місія нараховувала 20 чл., які працювали переважно у друкарні. Спочатку тут проживали і монахи, і миряни, однак з часом миряни залишили монастир. Із прибуттям нових монахів (рос. і серб. емігрантів) після 1932 місія функціонувала як братство відповідно до монастир. законів. Вона відігравала значну роль у реліг. і культур. житті місц. русин. насел.; виготовляла та розповсюджувала церк. літературу (понад 100 назв), г. «Православная Карпатская Русь» (1928–44), ж. «Дѣтство и юность во Христѣ» (1935–41), «Православный путь» (1939–40), щоріч. альманах «Православный русскій календарь» (1924–44), які передплачували понад 1 тис. читачів із 48-ми країн. Уся друк. продукція виходила рос. літ. мовою, церк.-слов’ян. алфавітом або рос. граждан. шрифтом за дорев. етимол. орфографією. Діяли хор, школа для хлопців (від 1940). Під час 2-ї світової війни з наближенням рад. армії влітку 1944 більшість монахів виїхала до Зх. Європи, восени того ж року внаслідок воєн. дій монастир. будівлі зруйновано (збереглася лише церква). Окрім архімандрита Віталія (Максименка), який 1934 емігрував до США, ладомирів. громаду очолювали ієромонах Серафим (Іванов), ігумен Сава (Струве), архімандрит Алексій (Дехтерьов).
Рекомендована література
- Историческая Почаевская Церковная типографія пр. Іова во Владиміровой на Карпатахъ, каталогъ 1924–1940 г.: Богослужебныя и религіозно-нравственныя книги. Ладомирова, 1940;
- Шкурла М. З історії Ладомирського монастиря // Наук. зб. Держ. музею укр.-рус. культури у Свиднику. Т. 20. Пряшів, 1995;
- L. Harbulová. Ladomirovské reminiscencie: z dejin ruskej pravoslavnej misie v Ladomirovej, 1923–1944. Prešov, 2000.
Завантажити статтю
