Віталій
ВІТА́ЛІЙ (Максименко Василь Іванович; 08(20). 08. 1873, с. Глафіровка, побл. Таганрога, РФ — 21. 03. 1960, США) — церковний діяч. Закін. Київ. та Казан. духовні академії. Прийняв чернецтво, висвяч. на ієрея. Проповідник в Україні (1900–03), архімандрит (1903). Від 1908 — архімандрит Почаїв. лаври у Волин. губ., працював у друкарні. Кер. Почаїв. відділу «Союза русского народа» («СРН», 1906–17). Здійснював політику придушення рев. елементів серед селян, однак з часом почав поширювати серед насел. думку про можливість непокори до влади і про право селян отримати землю поміщиків-поляків шляхом запису до «СРН». 1915 перебував у Київ. губ. «в евакуації», звідки продовжив діяльність Почаїв. «СРН». 1915 брав участь у нараді монархістів у Петрограді. Ув’язн. після зайняття Волині поляками. Пізніше емігрував до Чехо-Словаччини. Мешкав у Ладомирові, де видавав реліг. літературу: від 1928 — «Православну Карпатську Русь» (від 1935 — «Православна Русь»). Переїхав до США. Від 1934 — єпископ Детройтський, архієпископ Північно-Американський і Канадський. Настоятель Джорданвіл. Свято-Троїц. монастиря, де відновив друкарню, заснував духовну семінарію. Архієпископ Східно-Американський. Член Синоду зарубіж. церкви. Автор кн. «Союзные науки» (Почаев, 1909).