ЛАЖЕ́ЧНИКОВ Олександр Іванович (20. 04(02. 05). 1870, Москва — 18. 10. 1944, м. Петровґрад, нині Зренянін, Сербія) — живописець, графік. Закін. С.-Петер­­бур. АМ (1901; майстерня О. Кисельова), водночас навч. на пед. курсах (1898–99), в Археол. ін­ституті (1901). Учасник мистецьких ви­ставок від 1900. Персон. — у С.-Петер­бурзі (1915), Белґраді (5 ви­ставок у 1930-х рр.). Із художником О. Маковським (у Таганроз. худож. галереї (РФ) зберігається виконаний ним порт­рет Л.) 1900–10 як художні листівки видавав картини ві­домих рос. художників (пере­важно пере­движників). Допомагав влаштовувати пере­сувні ви­ставки В. Роз­вадовському, з яким вів бесіди із селянами про мистецтво, творчість видат. художників; за допомогою «чарів. ліхтарів» демонстрували від­ві­дувачам ре­продукції полотен із зі­бра­н­ня ДТГ (Москва), Ермітажу (С.-Петербург). 1905 разом з актором В. Годіним організував у С.-Петербурзі класи худож. роз­витку, де викладали живопис, скульптуру, заг. психологію, виразне мовле­н­ня. Створював пере­важно пейзажі, натюрморти, порт­рети, інтерʼє­ри у реаліст. стилі. Живописна манера Л. змінилася під впливом ім­пресіонізму після від­ві­да­н­ня 1908 Все­світ. ви­ставки у Парижі. Багато працював в Украї­ні. Емігрував 1920 до Сербії, де 1923–41 викладав у гімназії, брав участь у худож. ви­ставках. 1962 дружина привезла до РФ понад 100 картин Л. Деякі полотна збе­­рігаються в НДІ тео­рії та історії образотвор. мистецтв Рос. АМ (Мос­­ква), музеї «Садиба куп­­ців Лажечникових» (м. Ко­­ломна Моск. обл.), Таганроз. і Пензен. картин. галереях (РФ).