Лажечников Олександр Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЛАЖЕ́ЧНИКОВ Олександр Іванович (20. 04(02. 05). 1870, Москва — 18. 10. 1944, м. Петровґрад, нині Зренянін, Сербія) — живописець, графік. Закін. С.-Петербур. АМ (1901; майстерня О. Кисельова), водночас навч. на пед. курсах (1898–99), в Археол. інституті (1901). Учасник мистецьких виставок від 1900. Персон. — у С.-Петербурзі (1915), Белґраді (5 виставок у 1930-х рр.). Із художником О. Маковським (у Таганроз. худож. галереї (РФ) зберігається виконаний ним портрет Л.) 1900–10 як художні листівки видавав картини відомих рос. художників (переважно передвижників). Допомагав влаштовувати пересувні виставки В. Розвадовському, з яким вів бесіди із селянами про мистецтво, творчість видат. художників; за допомогою «чарів. ліхтарів» демонстрували відвідувачам репродукції полотен із зібрання ДТГ (Москва), Ермітажу (С.-Петербург). 1905 разом з актором В. Годіним організував у С.-Петербурзі класи худож. розвитку, де викладали живопис, скульптуру, заг. психологію, виразне мовлення. Створював переважно пейзажі, натюрморти, портрети, інтер’єри у реаліст. стилі. Живописна манера Л. змінилася під впливом імпресіонізму після відвідання 1908 Всесвіт. виставки у Парижі. Багато працював в Україні. Емігрував 1920 до Сербії, де 1923–41 викладав у гімназії, брав участь у худож. виставках. 1962 дружина привезла до РФ понад 100 картин Л. Деякі полотна зберігаються в НДІ теорії та історії образотвор. мистецтв Рос. АМ (Москва), музеї «Садиба купців Лажечникових» (м. Коломна Моск. обл.), Таганроз. і Пензен. картин. галереях (РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Липова алея» (кін. 19 — поч. 20 ст.), «Тихий вечір» (1901), «Дівчата», «Хутір у Малоросії», «Сінокіс», «У Павловському парку» (усі — 1905–17), «Вид на базиліку Сакре-Кйор» (1908), «Хатки» (1910-і рр.), «Братство Югославії» (1921).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
