ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Лазарев Віктор Микитович

ЛА́ЗАРЕВ Віктор Микитович (Лазарев Виктор Никитович; 22. 08(03. 09). 1897, Москва — 01. 02. 1976, там само) — російський мистецтво­знавець, візантиніст. Доктор мистецтвознавства, проф., член-кореспондент АН СРСР (1943). Акад. низки АН та АМ країн Європи. Державна премія СРСР (1976, посмертно). Державні нагороди СРСР. Навч. на істор.-філол. факультеті Моск. університету (1917–20). У 1925 вивчав пам’ят­ки ренесанс. і візант. мистецтва в європ. музеях. Працював у Мос­кві: 1924–36 — у Музеї крас. мистецтв: гол. зберігач, зав. картин. галереї, заст. дир. з наук. частини. 1926–30 здійснював поїздки давньорус. містами, Кавказом для спостереження за розчистками храм. розписів 12–15 ст. У Софій. соборі у Києві 1935–38 спостерігав за промиванням мозаїк і розчисткою фресок 11 ст. від записів 19 ст., у повоєнні роки запрошений Академією архітектури УРСР (Київ) наук. консультантом. Тогочасні відкриття у Софій. соборі підсумував у розділі «Искусство Киевской Руси» // «История русского искусства» (1953, т. 1), монографії «Мозаики Софии Киевской» (1960; обидві — Москва). Співзасн. (1944, спільно з І. Грабарем), 1954–60 — зав. сектору живопису та скульптури Інституту історії мистецтв АН СРСР (Москва); від 1960 — завідувач кафедри історії зарубіж. мистецтва Моск. університету. Наукові дослідження: італ.-візант. мист. зв’язки 13–14 ст., мистецтво італ. Відродження, зх.-європ. мистецтво 16–17 ст., новгород. і моск. школи іконопису, історія давньорус. мистецтва, бароко. Монографія «Михайловские мозаики» (Москва, 1966) — найбільш повна публікація демонтов. 1934 мозаїк Михайлів. Золотоверхого собору у Києві (1108–13). У зб. «Византийское и древнерусское искусство» (Мос­ква, 1978) вміщено його незавершену монографію про фреск. ансамбль Софій. собору в Києві.

Додаткові відомості

Основні праці
Портрет в европейском искусстве XVII века. Москва; Ленинград, 1937; История византийской живописи. Москва, Т. 1–2. 1947–48; 1986; Происхождение итальянского Возро­ждения. Москва, 1956. Т. 1; 1959. Т. 2; Феофан Грек и его школа. Москва, 1961; Андрей Рублев и его школа. Москва, 1966; Русская средневековая живопись: Сб. ст. Москва, 1970; Визан­тийская живопись: Сб. ст. Москва, 1971; Старые итальянские мастера. Москва, 1972; Древнерусские мозаики и фрески XI–XV вв. Москва, 1973; Старые европейские мастера. Мос­ква, 1974.

Рекомендована література

  1. Гращенков В. Н. В. Н. Лазарев (К 70-летию со дня рожд.) // Визант. временник. 1969. Т. 29;
  2. Византия. Юж­ные славяне и Древняя Русь. Западная Ев­­ропа: Искусство и культура: Сб. ст. в честь В. Н. Лазарева. Москва, 1973;
  3. Вздорнов Г. И. Научная проза В. Н. Ла­­зарева // Искусствознание. 1998. № 1;
  4. Попова О. С. Виктор Никитич Лазарев // Древнерус. искусство: Византия, Русь, Запад. Европа: искусство и культура. С.-Петербург, 2002.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
російський мистецтво­знавець
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
52942
Вплив статті на популяризацію знань:
43
Бібліографічний опис:

Лазарев Віктор Микитович / Ю. О. Коренюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-52942.

Lazarev Viktor Mykytovych / Yu. O. Koreniuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-52942.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору