ЛАЗАРЕ́ВСЬКА-ДИ́КАРЕВА Тетяна Леонідівна (06. 07. 1945, Київ) — композитор, піаністка, культурна діячка. Сестра Ю. Ла­­заревської, дружина В. Дикарева. Закін. муз.-пед. факультет Київ. пед. ін­ституту (1969). Працювала у видавництві «Музична Україна», на студії «Укркінохроніка», муз. ред. філармонії (усі — Київ). 1989 ство­рила муз. театр «Планета» при гільдії режисерів СКінУ (Ґран-Прi Мiжнар. фестивалю театрiв у Нідерландах, 1992). Авторка музики дo теле­про­грам «Будинок фантазерів», «Новий рік»; до фільмів «Уроки правди» (реж. Г. Шкляревський), «Не сотвори жменю попелу» (обидва — 1987), «Не губи древо життя» (1988; оби­два — реж. Л. Удовенко), «Учора, сьогодні, завтра» (реж. А. Черченко), «Історія пані Ївги» (реж. М. Іванов), «Табірний пил» (усі — 1990), «Невільник — брат, невіль­ниця — сестра» (1991), «Жезл» (1992; усі — реж. Г. Давиденко), «Сестрички» (1991, реж. Л. Гілевич), мультфільму «Пригоди на воді» (1990). Написала понад 100 пiсень; серед виконавців — С. Ротару, Л. Сандулеса, А. Кудлай, Т. Повалiй. 1993 створила перший укр. дит. мюзикл «Чарiв­на дiжка». Засн. мiжнар. фестивалю «Первоцвiт» (1994–96). Від 1997 — у США. Пише лібрето, му­зику до балетiв. Має фонд. записи на радіо. Організовує від 2001 щорічні фестивалі сло­вʼян. культури «Корабель бажань», «Мас­карад ілюзій», «Від­чу­т­тя по­­льоту» та ін.