Лазарук Віктор Антонович
ЛАЗАРУ́К Віктор Антонович (03. 11. 1933, с. Дубова, нині Ковел. р-ну Волин. обл.) — письменник. Член НСПУ (1968). Обл. літ.-мист. премія ім. А. Кримського (1996). Закін. Львівський університет (1958). Учителював на Волині (1958–63, 1964–69), був завідувач відділу поезії львів. ж. «Жовтень» (1963). 21 січня 1964 звільнений з цієї посади. Очолював відділ. Волин. обл. організації Товариства охорони пам’яток історії та культури (1969–75), працював у Будинку природи (1978–79), а потім у редакц.-видавн. відділі Волин. університету. Виступав із гострими матеріалами на захист природи Волині, за збереження Шацького нац. природ. парку, внаслідок чого зазнавав переслідувань із боку влади. Л. — майстер лірич. пейзажу, його вірші відзначаються орган. єдністю природи і людини, пластичністю та витонченістю звукопису. Автор екол. роману-есе у 2-х т. «Світязь» (Лц., 2001), а також низки публіцист. статей про екологію краю у періодиці. Окремі його поезії увійшли до 6-том. «Антології української поезії» (т. 6, К., 1986) та перекладено рос., польс. і білорус. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Синь озерна. Л., 1963; Музика верховіть. К., 1966; Шацькі озера. Л., 1975; Сині очі Волині. Л., 1979; Озерний дзвін. К., 1982; Глаголи землі. Л., 1987; Літораль. К., 1990; Вікна. Лц., 1995; В оправі кипарисів. Лц., 2003; Отрок Осінь. Лц., 2005; Твори: В 7 т. Лц., 2010–16.
Рекомендована література
- Рильський М. Щасливої дороги // Дніпро. 1955. № 10;
- Стус В. Най будем щирі // Дніпро. 1965. № 2;
- Павличко Д. Затамована блискавиця // Київ. 1984. № 11;
- Богуславець Л., Голуб І., Шевчук О. Хранитель з Ніча // Волинь. 1995. № 2;
- Денисюк І. Волинський бард: Лісовик, Водяник і Той, що греблю рве // Дзвін. 2008. № 11–12;
- Син озерного краю (Віктор Лазарук): Біобібліогр. покажч. Лц., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
