Лазарук Мирослав Ярославович

Визначення і загальна характеристика

ЛАЗАРУ́К Мирослав Ярославович (13. 10. 1956, с. Королівка Коломий. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — письменник, публіцист, есеїст. Член НСЖУ (1981), НСПУ (1989), АУП (1997). Заслужений діяч мистецтв Украї­­ни (2009). Літ. премії ім. Д. За­­гула (1993), ім. І. Нечуя-Левицького (1997), «Князь роси» ім. Т. Мель­­ничука (2001), ім. С. Воробкевича (2003), міжнар. літ. премія «Карпатська корона» (2005), ім. П. Тичини (2012). Закін. Львівський університет (1979). Відтоді працював кор. відділу пропаганди і культури, від 1987 — заступник гол. ред. чернів. г. «Молодий буковинець»; 1996–99 — нач. упр. культури Чернів. облдерж­адміністрації; від 1999 — заступник гол. ред., від 2002 — гол. ред. «Буковинського журналу» (Чернівці) та водночас від 2005 — директор Чернів. обл. мемор. музею В. Івасюка. Дебютував віршами 1972. Осн. худож.-естет. спрямування поезій Л. — суперечливі роздуми про найвищі люд. цінності в умо­вах бездержавності й ідеол. тис­ку, пошуки нових духов. орієнтирів. У пейзаж. та інтим. ліриці, наснаженій філософічністю та оптимізмом, пульсує драматизм внутр. конфлікту. Колізії проз. творів вибудовані динамічно й природно. Герої Л. в умовах визв. змагань у державі стають на захист батьківщини, що ріднить їх з борцями сьогодення, не роз­­училися мислити в умовах масової комп’ютеризації. Автор п’єс «Видіння судної ночі» («Буко­винський журнал», 2001, № 3–4) та «Дуель у божевільні» (там само, 2007, № 3–4), низки есе про творчість художників П. Яко­­­вен­ка, О. Киселицю, П. Колісни­ка, О. Криворучка, Я. Заяця, Я. Па­січанського та ін.

Завантажити статтю