ЛАЗО́ Сергій Васильович (26. 07. 1953, Житомир) — письмен­ник, композитор. Член НСПУ (2005). Між­нар. літ. премія ім. Г. Сковороди (2012). Пере­можець всеукр. фестивалю «Шлягер» (1999). Заслужений діяч мистецтв України (2015). Закін. Житомир. пед. ін­ститут (1974). Учителював; від 1977 — у Тернополі: працював у Палаці культури «Жовтень», від 1989 — директор молодіж. центру «Лідер» і центру «Мальви», нині — на творчій роботі. Пише укр. та рос. мовами. Дебютував 1983 віршем у ж. «Смена» (№ 15). Автор муз. су­проводу до пʼєс «Таємниці пів­ден­них морів» С. Кичигіна та Б. Харитонова, «Яничари» Б. Ант­ківа (за романом «Мальви» Р. Іва­ничука), «Василько — князь Теребовельський» Л. Крупи, «Шлюб за оголоше­н­ням» В. Канівця, «За двома зайцями» М. Старицького (по­ставлено у драм. театрах Тер­нополя, Львова, Івано-Франківська). Опублікував низку ста­тей про театр, музику, роз­думи про творчість у періодиці. Автор і виконавець пісень, записав 6 компакт-дисків: «Другой играет джаз» (2000), «Роковая женщина» (2001), «Квіти коха­н­ня» (2002), «Влюблен­ное лето» (2007), муз. додатки до кн. «Май­стри часу та ще чогось…» (2011; 2012) і «Царства» (2012; обидві — Тернопіль); чимало влас. поезій поклав на музику. Використовує різні муз. жанри: від бардів. пісні до джазу. Пере­кла­дає поезії з рос. та польс. мов, окремі його твори пере­кладено іноз. мовами.