Кортасар Хуліо

Визначення і загальна характеристика

КОРТА́САР Хуліо (Cortázar Julio; справж. — Флоренсіо Хулес; Florencio Jules; 26. 08. 1914, Брюс­сель — 12. 02. 1984, Париж) — арґентинський письмен­ник, пере­кладач. Закін. пед. коледж (1932), навч. в Університеті у Буенос-Айресі, на курсах пере­кладачів англ. та франц. мов. Учителював; від 1944 — викладач літ-ри у м. Болівар, Саладільо, Чивількой; франц. літ-ри в Університеті м. Мендоса. Від 1951 — у Парижі. Пере­кладач у ЮНЕСКО. Пред­ставник лат.-амер. магіч. реаліз­­му. Літ. діяльність роз­почав як поет-символіст. Дебютував зб. сонетів «Presencia» («Присутність», 1938). Його драм. поема у прозі «Los Reyes» («Королі», 1949; опубл. під псевд. Хуліо Деніс) — вільна інтер­претація давньогрец. міфу про по­єдинок Тесея з Мінотавром. Видав зб. оповідань «Bestiario» («Звіринець», 1951), «Final de Juego» («Кінець гри», 1956). До зб. «Las armas secretas» («Таємна зброя», 1959) та «Todos los fuegos el fuego» («Усі вогні — це вогонь», 1966) уві­йшли його найві­доміші оповіда­н­ня. Своєрід. баче­н­ням світу по­значені зб. філос. притч «Historias de cronopios y de fa­­mas» («Історії хронопів і фамів», 1962) та «Un tal Lucas» («Такий собі Лукас», 1979). Автор романів «Los Premios» («Ви­граші», 1960; гармонійно спів­існують фантазія та реальність у по­єд­нан­ні з елементами сатири), «Ra­­yuela» («Гра в класи», 1963; від­значається багатоплановістю, оригінальністю задуму й викладу), «62. Modelo para armar» («62. Модель для будува­н­ня», 1968), «Libro de Manuel» («Читанка для Мануеля», 1973), «Divertimiento» («Дивертисмент»), «El examen» («Іспит»; окремо опубл. його роз­­­діл «Diario de Andrés Fava» — «Що­­ден­ник Андреса Фави»; усі — 1986). Ви­дано зб. есеїв «La vuelta al día en ochenta mundos» («Навколо дня на вісімдесяти світах», 1967), «Prosa del obser­­vatorio» («Проза з обсерваторії», 1972), «Los autonautas de la cos­­mopista» («Автонавти космостра­­ди», 1982; спільно з К. Дюнлоп); зб. оповідань «Octáedro» («Вось­­ми­гран­ник», 1974), «Queremos tan­­to a Glenda» («Ми так любимо Ґленду», 1980), «Deshoras» («По­­за часом», 1982), «La otra orilla» («Інший берег»), зб. пʼєс «Adiós, Robinson» («Прощавай, Робінзоне»; обидві — 1995) та «Cartas» («Листи», 2000). Деякі оповіда­н­ня К. у перекл. укр. мо­­вою вміщено у ж. «Всесвіт» (1976, № 2; 1981, № 6; 1989, № 1; 1999, № 11/12; 2007, № 11/12; 2008, № 3/4; 2009, № 3/4); «Сучасність» (1979, № 7/8); «Вітчизна» (1986, № 9). Окремі твори К. українською мовою пере­клали Ю. Покальчук, А. Пере­падя, П. Таращук, С. Борщевський, О. Бурґгардт, О. Буценко, М. Жердинівська, Г. Грабовська та ін.

Тв.: укр. перекл. — Гонитва // Сучас­­на лат.-амер. проза. К., 1978; Таємна зброя: Новели. К., 1983; Вірші // Зб. поетів Іспанії та Лат. Америки. К., 2006; Гра в класи. Х., 2008; Читанка для Ма­­нуеля. Х., 2009.

Літ.: Покальчук Ю. Магічний світ Хуліо Кортасара // Всесвіт. 1981. № 6; Буценко О. Матерія думки (про творчість Хуліо Кортасара) // Там само. 1989. № 1; Ґарсія Маркес Ґ. Арґентинець, в якого закохався весь світ / Пер. з іс­­пан. // Там само. 2007. № 11/12.

С. Ю. Борщевський

Завантажити статтю