Кортасар Хуліо

Визначення і загальна характеристика

КОРТА́САР Хуліо (Cortázar Julio; справж. — Флоренсіо Хулес; Florencio Jules; 26. 08. 1914, Брюссель — 12. 02. 1984, Париж) — арґентинський письменник, перекладач. Закін. пед. коледж (1932), навч. в Університеті у Буенос-Айресі, на курсах перекладачів англ. та франц. мов. Учителював; від 1944 — викладач літ-ри у м. Болівар, Саладільо, Чивількой; франц. літ-ри в Університеті м. Мендоса. Від 1951 — у Парижі. Перекладач у ЮНЕСКО. Представник лат.-амер. магіч. реаліз­­му. Літ. діяльність розпочав як поет-символіст. Дебютував зб. сонетів «Presencia» («Присутність», 1938). Його драм. поема у прозі «Los Reyes» («Королі», 1949; опубл. під псевд. Хуліо Деніс) — вільна інтерпретація давньогрец. міфу про поєдинок Тесея з Мінотавром. Видав зб. оповідань «Bestiario» («Звіринець», 1951), «Final de Juego» («Кінець гри», 1956). До зб. «Las armas secretas» («Таємна зброя», 1959) та «Todos los fuegos el fuego» («Усі вогні — це вогонь», 1966) увійшли його найвідоміші оповідання. Своєрід. баченням світу позначені зб. філос. притч «Historias de cronopios y de fa­­mas» («Історії хронопів і фамів», 1962) та «Un tal Lucas» («Такий собі Лукас», 1979). Автор романів «Los Premios» («Виграші», 1960; гармонійно співіснують фантазія та реальність у поєднанні з елементами сатири), «Ra­­yuela» («Гра в класи», 1963; відзначається багатоплановістю, оригінальністю задуму й викладу), «62. Modelo para armar» («62. Модель для будування», 1968), «Libro de Manuel» («Читанка для Мануеля», 1973), «Divertimiento» («Дивертисмент»), «El examen» («Іспит»; окремо опубл. його роз­­діл «Diario de Andrés Fava» — «Що­­денник Андреса Фави»; усі — 1986). Видано зб. есеїв «La vuelta al día en ochenta mundos» («Навколо дня на вісімдесяти світах», 1967), «Prosa del obser­­vatorio» («Проза з обсерваторії», 1972), «Los autonautas de la cos­­mopista» («Автонавти космостра­­ди», 1982; спільно з К. Дюнлоп); зб. оповідань «Octáedro» («Вось­­мигранник», 1974), «Queremos tan­­to a Glenda» («Ми так любимо Ґленду», 1980), «Deshoras» («По­­за часом», 1982), «La otra orilla» («Інший берег»), зб. п’єс «Adiós, Robinson» («Прощавай, Робінзоне»; обидві — 1995) та «Cartas» («Листи», 2000). Деякі оповідання К. у перекл. укр. мо­­вою вміщено у ж. «Всесвіт» (1976, № 2; 1981, № 6; 1989, № 1; 1999, № 11/12; 2007, № 11/12; 2008, № 3/4; 2009, № 3/4); «Сучасність» (1979, № 7/8); «Вітчизна» (1986, № 9). Окремі твори К. українською мовою переклали Ю. Покальчук, А. Перепадя, П. Таращук, С. Борщевський, О. Бурґгардт, О. Буценко, М. Жердинівська, Г. Грабовська та ін.

Завантажити статтю