Лакофарбова промисловість

ЛАКОФА́РБОВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь хімічної промисловості, підприємства якої виробляють різноманітні лакофарбові матеріали (ЛФМ): лаки, фарби, емалі, ґрунтовки, шпаклівки, мастики, замазки, розчинники, розріджу­вачі, морилки тощо. Асортимент продукції Л. п. становить бл. 2500 найменувань. Продукцію Л. п. ви­користовують для декор. оздоблення і захисту будівель та споруд від впливу атмосфер. чинників, виробів з металу – від корозії, деревини, шкіри, гуми та ін. ма­теріалів – від гниття та ураження шкідниками тощо. ЛФМ задовольняють потреби різних галузей машинобудування, деревооброб. та мебл. пром-стей, будівництва, побуту тощо. Фарби і лаки відомі людству понад 100 тис. р. Розвиток хім. технологій наприкінці 20 – поч. 21 ст. зробив ЛФМ високотехнол. продукцією, обсяг продажу якої у світі 2014 склав майже 43,4 млн т на суму бл. 132,3 млрд дол. США. Осн. напрямами розвитку виробництва і вдосконалення ЛФМ є підвищення їх безпечності, експлуатац. властивостей покриттів, зниження негатив. впливу на довкілля. Першими підприємствами Л. п. в Україні були Одеський лакофарбовий завод (засн. 1856) і Львівський лакофарбовий завод (1858). У 1969 діяло 10 великих підприємств Л. п. – Дніпропетровський лакофарбовий завод, Львів., Одес., Харків., Нижньодніпров. (Дніпроп. обл.) лакофарб. заводи, Криворізький суриковий завод, Борислав. (Львів. обл.) і Чернів. хім. заводи, Київ. завод лаків і фарб. Нині прак­тично функціонують лише декіль­ка з них, побудов. ще при СРСР: Коростенський завод «Янтар», Дніпродзержин. лакофарб. завод «Спектр» (Дніпроп. обл.), СП ПрАТ «Софрахім» (м. Павлоград Дніпроп. обл.) та ін. Провідні підприємства сучас. Л. п. України 2009 об’єд­налися і створили Асоц. укр. виробників лакофарб. продукції. За її даними, 2014 в Укра­їні діяли бл. 140 підприємств, більшість з яких є малими і середні­ми. Серед найбільших виробників ЛФМ в Україні – ТОВи «Снєж­ка-Україна» (торг. марка (ТМ) «Sniez­ka»; м. Яворів Львів. обл.), вироб. підприємство «Полісан» (ТМ «Far­bex», «Delfi»; Суми), «Адвент-Інвест» (TM «Kompozit»), «Тіккуріла» (ТМ «Ко­лорит»), Наук.-вироб. фірма «Ірком-ЕКТ» (ТМ «Ірком»; усі – Київ), пром. підприємство «ЗІП» (ТМ «Triora»), Білов. завод «Радуга» (ТМ «Smile», «Барва»; обидва – м. Дніпродзержинськ), «Поліфарб-Україна», СП «Мефферт Ґанза Фарбен» (ТМ «Düfa»; оби­два – Дніпропетровськ), «Капарол-Дні­про» (с. Василівка Соло­нян. р-ну Дніпроп. обл.), «Фай­даль-Укра­їна» (ТМ «Feidal»; м. Бру­силів Житомир. обл.), Лакофарб. завод «Аврора» (Черкаси), «Генкель Баутехнік Україна» (ТМ «Сeresit»; 4 заводи у різних обл. України). При цьому обсяги 15-ти найбільших виробників перевищили 75 %. Значна частина вироб-в створ. за участі іноз. капіталу. У 2010-х рр. введено в експлуатацію нові високопродукт. вироб. потужності з високим ступенем автоматизації технол. процесу для виготовлення сучас. екол. ЛФМ. Нині екол. аспекти виробництва і використання ЛФМ, особливо стосовно вмісту летких орган. сполук, важких металів та ін. шкідливих сполук набувають першочерг. значення. Спостерігається тенденція до постій. зниження обсягів виробництва ЛФМ на основі орган. розчинників. Частка водно-дисперсій. ЛФМ у країнах ЄС становить 75–90 % ринку, в Україні 2014 цей показник склав бл. 50 %, а у структурі виробництва – понад 50 %. Водно-дисперсійні ЛФМ набувають все більшого розповсюдження на ринку України, зважаючи на їхню екологічність завдяки відсутності у складі лет­ких орган. сполук, зручності отри­мання покриттів, легкості колірування та ін. перевагам порівняно з ЛФМ на орган. розчинниках. Їх використовують для отримання захисно-декор. покриттів на поверхні мінерал. матеріалів (цегла, бетон, цементно-піщана штукатурка, ґрунт. поверхня металів тощо), деревини і деревин. матеріалів, гіпсокартон. і фіброцемент. плит тощо. Водно-дисперсій. ЛФМ належить вагоме значення у захисті будівель і споруд, покращенні їх сан.-гіг. стану, внутр. та зовн. декор. оздоблення. Динаміка сукуп. виробництва ЛФМ в Україні (тис. т): 1913 – 9; 1940 – бл. 45; 1968 – 384; 1980 – 561; 1990 – 674; 1995 – 135; 2000 – 107; 2005 – 224,4; 2007 – 365,4; 2010 – 282,8; 2014 – 225,7; 2015 – 212,2. Стан­дартизацією продукції Л. п. займається тех. комітет – ТК 168 «Лаки та фарби», завдяки роботі якого в Україні 2012–14 як національні набули чинності стан­дарти для Л. п., ідентичні європ. та міжнародним. Нині понад 50 % Л. п. України відповідає сучас. міжнар. вимогам. Робота цього комітету сприяє подальшому наближенню якості продукції Л. п. України до європ. та світ. норм. Фахівців галузі готують на каф. технології полiмер. композиц. матеріалів і покриттів Нац. тех. університету «Харків. політех. інститут», каф. хім. технології композиц. матеріалів Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут», каф. хім. технології високомолекуляр. сполук та каф. хімії і технології переробки еластомерів Укр. хім.-технол. університету (Дніпропетровськ), каф. технології високомолекуляр. сполук Інституту хім. технологій Cх.-укр. університету (м. Рубіжне Луган. обл.), а також у Київ. торг.-екон. університеті, де на каф. товарознавства та експертизи непродовол. товарів функціонує наук. школа з проблем формування асортименту та якості ЛФМ і покриттів, Київ. університеті, Нац. університеті «Львівська політехніка». Серед провід. науковців галузі – М. Гивлюд, А. Каратєєв, В. Крамаренко, Н. Мережко, В. Свідерський, О. Черваков.

Літ.: Мережко Н. Властивості та струк­тура наповнених кремнійорганічних по­криттів. К., 2000; Караваєв Т., Свідерський В. Удосконалення класифікації лакофарбових матеріалів і покриттів // Товари і ринки. 2011. № 1; Караваєв Т. Ринок лакофарбових матеріалів в Україні: стан, проблеми, перспективи // По­краска профессиональная. 2012. № 6; Статистичний щорічник України за 2013 рік. К., 2014; Караваєв Т. Водно-диспер­сійні фарби: товарозн. оцінка. К., 2015.

Т. А. Караваєв

Рекомендована література

1. Мережко Н. Властивості та струк­тура наповнених кремнійорганічних по­криттів. К., 2000;
   Google Scholar Internet
2. Караваєв Т., Свідерський В. Удосконалення класифікації лакофарбових матеріалів і покриттів // Товари і ринки. 2011. № 1;
   Google Scholar Internet
3. Караваєв Т. Ринок лакофарбових матеріалів в Україні: стан, проблеми, перспективи // По­краска профессиональная. 2012. № 6;
   Google Scholar Internet
4. Статистичний щорічник України за 2013 рік. К., 2014;
   Google Scholar Internet
5. Караваєв Т. Водно-диспер­сійні фарби: товарозн. оцінка. К., 2015.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю