КОРУ́НД (мовою гінді курунда, від санскриту курувінда — рубін) — мінерал класу оксидів і гідроксидів. Оксид алюмінію шаруватої будови Al2O3. Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09. Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si. Сингонія тригональна. Густина 4, твердість 9. Синювато- або жовтувато-сіро­­го кольору. Про­зорі різновиди забарвлені в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори. Риси не дає. Блиск скляний. Є дорогоцін­ним каменем. Утворюється в гранітних пегматитах у звʼязку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверх­ні стійкий і утворює роз­сипи. К. — поліген­ний мінерал. Акцесорний К. приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і ла­профірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, Мʼянма та ін.). Вкрапле­н­ня К. (сапфіру) зу­стрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія). Пневматоліто-гідротер­­мальних родовища К., повʼязані зі скарнованими мармурами, корундими плагіоклазитами та слюдитами, проявляються в ультра­­базитах і кальцифірах (Могоу, Мʼянма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфоген­ні родовища К. повʼязані з високо­глиноземистими ґнейсами й амфіболітами (джерела роз­сипів Шрі-Ланки, Індії, Мʼян­­ми). Великі родовища абразивного К. приурочені до вторин­них кварцитів (Семізбуги, Казах­стан). В Україні є в межах УЩ. Освоєно виробництво штучних К. (отримують унаслідок термічного обробле­н­ня різноманітної високо­глиноземистої си­­ровини). Штучний К. і не­про­зорі від­­­міни природного К. використовують як абразивний матеріал, зокрема з них виготовляють різальні диски та шліфувально-різальні машини. Зі штучного К. раніше виробляли корундські голки (замість дорогих алмазних) — для від­творе­н­ня запису грамплатівок у електро­про­гравачах і радіолах.