Лановенко Олег Петрович

ЛАНОВЕ́НКО Олег Петрович (11. 08. 1945, Київ — 05. 06. 2008, там само) — філософ. Син Петра, брат Ігоря Лановенків. Доктор філософських наук (1990). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1971). Відтоді працював у Києві: журналіст «Робітничої газети»; 1974–98 — в ІМФЕ НАНУ: від 1993 — завідувач відділу теорії мистецтва; водночас 1982–98 — професор кафедри етики, естетики та культурології Університету; 1998–2007 — завідувач відділу гуманітар. проблем Нац. інституту проблем міжнар. безпеки Ради нац. безпеки і оборони України. Наукові дослідження: естет. теорія, зокрема вивчення специфіки функціонування худож. сприйняття людиною світу; побудова всесвіту й місце та роль людини в ньому; мистецтво як унікал. соц. феномен.

Пр.: Социальный статус искусства: представления, проблемы, решения. 1983; Художественное восприятие: опыт построения общетеоретической модели. 1987; Художественное в эсте­тике и в искусстве. 1990 (спів­авт.); Україна–Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин. 2001 (спів­авт.); XXI век: мир между прошлым и будущим. Культура как системообразующий фактор международной и национальной безопасности. 2004 (спів­­авт.); Философия небытия. Искусство метафизики и метафизика искусства. 2007 (усі — Київ).

Т. Г. Дмитраш

Основні праці

Социальный статус искусства: представления, проблемы, решения. 1983; Художественное восприятие: опыт построения общетеоретической модели. 1987; Художественное в эсте­тике и в искусстве. 1990 (спів­авт.); Україна–Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин. 2001 (спів­авт.); XXI век: мир между прошлым и будущим. Культура как системообразующий фактор международной и национальной безопасности. 2004 (спів­­авт.); Философия небытия. Искусство метафизики и метафизика искусства. 2007 (усі — Київ).

завантажити статтю