Лановенко Петро Климентійович
ЛАНОВЕ́НКО Петро Климентійович (08(21). 05. 1905, Тифліс, нині Тбілісі — 14. 12. 1982, Київ) — письменник. Батько Ігоря та Олега Лановенків. Член СПУ (1972). Закін. Уман. с.-г. інститут (нині Черкас. обл., 1926). Працював агрономом, був на парт. роботі, заст. Міністра с. господарства УРСР (від 1972). Писав укр. та рос. мовами. Автор романів «Цвяхи» (Х.; К., 1931), «Превосходная должность» (1959), «Невмирущий хліб» (1966; 1981), «У всякого своя доля» (1970), «Меж крутых берегов» (1982), повісті «Первоцвіт» (1974), зб. оповідань «Краса людська» (1961; усі — Київ) та ін. Основна тематика — життя укр. села. Опублікував низку художньо-публіцист. нарисів, статей у періодиці.
Рекомендована література
- Моторний О. Вимогливість до себе // Вітчизна. 1973. № 2;
- Савчук О. Петрові Лановенку — 75 // ЛУ. 1980, 23 трав.
Завантажити статтю
Людина 
