ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Лансере Євген Євгенович

ЛАНСЕРЕ́ Євген Євгенович (23. 08(04. 09). 1875, м. Павловськ С.-Петербур. губ., нині Ленінгр. обл. – 13. 09. 1946, Москва) – графік, живописець, художник театру і монументального мистецтва, педагог. Онук Миколи (академік архітектури), племінник Леонтія та Олександ­ра Бенуа, брат М. Лансере та З. Се­ребрякової. Акад. живопису (1912), дійс. чл. (1916) С.-Пе­тербур. АМ. Заслужений діяч мистецтв Груз. РСР (1933). Народний художник РРФСР (1945). Сталінcька премія (1943). Член (1900) та голова (1913) об’єдн. «Мир искусства». Член Союзу рос. художників (1903–10), Товариства архітекторів (1906), Асоц. художників рев. Росії (1927), Товариства живописців (1929–30). Закін. рисув. школу Товариства заохочення мистецтв (С.-Петер­бург, 1895; викл. Я. Ционглінський, Е. Ліпгарт, М. Самокиш), навч. у Парижі: 1895–97 – у школі Ф. Колароссі, Академії Р. Жульєна, 1896–98 – у студіях Ж.-П. Лорана і Ж.-Ж. Бенжамен-Констана, Школі витонч. мистецтв. Викл. Школи живопису та малювання К. Зарудної-Кавос (поч. 1900-х рр.) і Нової худож. майстерні (1915–16) у Петрограді (нині С.-Петербург). Малював для ж. «Художествен­ные сокровища России» (від 1901), «Жупел» і «Зритель» (1905–08), «Золотое руно» (1906–09), видавав ілюстров. тижневик по­літ. сатири «Адская почта» (1906, 3 вип.). Брав участь у декор. оформленні архіт.-парк. ансам­блю вілли Я. Жуковського у с. Ку­чук-Кой (нині АР Крим, 1907–08), розписах будинків Г. Тарасова (1910–12) і В. Носова (1911) у Москві, Пам’ят. залу в АМ у Петрограді (1915). Співзасн. (1907–08) і сценограф (1913–14) «Старовин. театру» (С.-Петер­бург). 1912–15 – зав. худож. час­тини гранувал. ф-к у Петергофі (нині у складі С.-Петербурга) та Єка­теринбурзі (нині м. Свердловськ, РФ), скляного і фарфор. заводів у Петрограді. 1914–15 – військ­кор на Кавказ. фронті. 1919 – художник агітац. бюро Добровол. армії А. Денікіна (створював антибільшов. плакати). 1920 – у Ростові-на-Дону (РФ). Від 1920 – у Тифлісі (нині Тбілісі): художник етногр. музею; 1922–34 – в АМ: проф., 1926–30 – в. о. декана живопис. ф-ту; водночас від 1925 – співроб. археол. інституту. Від 1934 – у Москві: кер. каф. графіч. дисциплін Архіт. інституту; водночас від 1935 – в Академії архітектури; 1935–38 – проф. живопису і кер. монум. майстерні Інституту живопису, скульптури та архітектури Всерос. АМ у Ленінграді (нині С.-Петербург). Автор іл., картин на істор. тематику, декорацій для вистав у театрах Мос­кви, С.-Петер­бурга, Одеси, зокрема «Юлій Цезар» В. Шекспіра (1924), «Лихо з розуму» О. Грибоєдова (1938). У 1920–30-і рр. виконував розписи, монум. панно у Тбілісі, Харкові, Новосибірську, Москві. Працював у театрах Москви та Одеси, у кіно. Для монум.-декор. робіт Л. характерні динаміка простор. рішення, пишність обрамлення та заг. урочистість. Неокласичні тенденції рос. модерну у його творчості набули витончено деталізов. вираження у рисунку й композиції. Л. умів тонко розраховувати кольор. акценти та видові ракурси, переносячи у сучасність досвід старих живописців, поєднуючи соцреаліст. ідейні програми без вульгаризації. Створював також живописні портрети, пейзажі, натюрморти. Учасник худож. виставок від 1900. Персон. – посмертна у Москві (1961). Видано тритомник «Евгений Лансере. Дневники» (Москва, 2008). Деякі роботи зберігаються у ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург), Астрахан. картин. галереї (РФ). Серед учнів – Т. Абакелія, У. Джа­парідзе, С. Кобуладзе.

Тв.: графіка – «Казанський собор», «Старий Нікольський базар у Петербурзі» (обидва – 1901), «Кораблі часів Петра І» (1909; 1911); цикли – «Царське полювання на Русі» (1902), «Царське Село під час царювання імператриці Єлизавети Петрівни» (1905–10); іл. – до повістей «Выстрелъ» і «Дубровский» (1899) О. Пушкіна, п’єси «Царь-Голодъ» Л. Андреєва (1908; усі – С.-Петербург), «Хаджи-Муратъ» (1912–15; Петроград, 1916) і «Казаки» (Москва; Ленинград, 1937) Л. Толстого; розписи – інтер’єрів Будинку робітника (1927–32), «Партизани Кавказу» та «Зустріч комсомольців із селянами Криму» для фойє Палацу культури залізничників (1930–32, арх. А. Дмитрієв) у Харкові, Казан. вокзалу у Москві (1933–34); триптих «Червоні партизани Дагестану спускаються з гір на захист радянської влади» (1929–31); се­рія гуашей «Трофеї російської зброї» (1942).

Літ.: Лобанов В. М. Книжная графика Е. Е. Лансере. Москва; Ленинград, 1948; Лансере Е. Е.: Каталог выстав­ки. Москва, 1961; Подобедова О. И. Е. Е. Лан­сере. 1875–1946. Москва, 1961; Боровский А. Д. Евгений Евгеньевич Лансере. Ленинград, 1975; Павли­нов П. С. Е. Лансере на Кавказском фронте. Рисунки и заметки мастера // Собрание. 2005. № 2.

Л. В. Тверська

Основні твори

графіка – «Казанський собор», «Старий Нікольський базар у Петербурзі» (обидва – 1901), «Кораблі часів Петра І» (1909; 1911); цикли – «Царське полювання на Русі» (1902), «Царське Село під час царювання імператриці Єлизавети Петрівни» (1905–10); іл. – до повістей «Выстрелъ» і «Дубровский» (1899) О. Пушкіна, п’єси «Царь-Голодъ» Л. Андреєва (1908; усі – С.-Петербург), «Хаджи-Муратъ» (1912–15; Петроград, 1916) і «Казаки» (Москва; Ленинград, 1937) Л. Толстого; розписи – інтер’єрів Будинку робітника (1927–32), «Партизани Кавказу» та «Зустріч комсомольців із селянами Криму» для фойє Палацу культури залізничників (1930–32, арх. А. Дмитрієв) у Харкові, Казан. вокзалу у Москві (1933–34); триптих «Червоні партизани Дагестану спускаються з гір на захист радянської влади» (1929–31); се­рія гуашей «Трофеї російської зброї» (1942).

Рекомендована література

  1. Лобанов В. М. Книжная графика Е. Е. Лансере. Москва; Ленинград, 1948;
  2. Лансере Е. Е.: Каталог выстав­ки. Москва, 1961;
  3. Подобедова О. И. Е. Е. Лан­сере. 1875–1946. Москва, 1961;
  4. Боровский А. Д. Евгений Евгеньевич Лансере. Ленинград, 1975;
  5. Павли­нов П. С. Е. Лансере на Кавказском фронте. Рисунки и заметки мастера // Собрание. 2005. № 2.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Л. В. Тверська

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лансере Євген Євгенович / Л. В. Тверська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-53192

Lansere Yevhen Yevhenovych / L. V. Tverska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at : https://esu.com.ua/article-53192

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

53192

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

50

Схожі статті

Вайнреб
Людина  |  Том 4  |  2005
О. А. В’ячеславова
Козаченко
Людина  |  Том 13  |  2013
С. Г. Крижевська
Батраков
Людина  |  Том 2  |  2003
В. П. Бадяк

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору