Лань Наталія Петрівна
ЛАНЬ Наталія Петрівна (05. 09. 1959, Львів) — актриса. Дружина С. Глови. Народний артист України (2017). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1980; курс Б. Ставицького). Відтоді працювала до 1989 у ТЮГу ім. М. Горького; від 1990 — у Нац. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (обидва — Львів). Л. — актриса лірико-драм. амплуа. Манера виконання вирізняється емоційністю, психологічністю, глибоким проникненням у сутність персонажів.
Ролі: Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Маруся («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Леся, Герміона («Орфеєве чудо», «Оргія» Лесі Українки), Настка («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Баронова («Мина Мазайло» М. Куліша), Марія («Неаполь — місто попелюшок» Н. Ковалик), Відьма, Синьйора Капулетті («Макбет», «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Мерседес («В’язень замку Іф» за А. Дюма), П’єретта («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Маґдалена («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки), Поллі («Полліанна» за Е. Портер), Клементина («Завчасна паморозь» Р.-М. Рільке; диплом за кращу жін. роль Всеукр. театр. фестивалю жін. творчості ім. М. Заньковецької, Ніжин, 2010), Доротея («Чудова неділя для пікніка» Т. Вільямса), Айріс («Знак у вікні» за Л. Генсберрі).
М. А. Оверчук
Основні ролі
Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Маруся («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Леся, Герміона («Орфеєве чудо», «Оргія» Лесі Українки), Настка («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Баронова («Мина Мазайло» М. Куліша), Марія («Неаполь — місто попелюшок» Н. Ковалик), Відьма, Синьйора Капулетті («Макбет», «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Мерседес («В’язень замку Іф» за А. Дюма), П’єретта («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Маґдалена («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки), Поллі («Полліанна» за Е. Портер), Клементина («Завчасна паморозь» Р.-М. Рільке; диплом за кращу жін. роль Всеукр. театр. фестивалю жін. творчості ім. М. Заньковецької, Ніжин, 2010), Доротея («Чудова неділя для пікніка» Т. Вільямса), Айріс («Знак у вікні» за Л. Генсберрі).