Корхов Андрій Петрович
КО́РХОВ Андрій Петрович (10(22). 10. 1882, с. Гути, нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл. — 06. 03. 1937, Харків) — лікар-терапевт. Брат Івана та Павла Корхових. Доктор медицини (1922), професор (1923). Закін. Харків. університет (1909), де відтоді й працював. 1910 стажувався у С.-Петербурзі. Під час 1-ї світової війни — військ. лікар. Від 1921 — професор кафедри діагностики з пропедевт. клінікою і завідувач кафедри фізіол. хімії Зх.-Сибір. мед. інституту; водночас — завідувач кафедри фізіол. хімії Сибір. вет.-зоотех. інституту (обидва — м. Омськ, РФ); від 1922 — у Крим. університеті (Сімферополь): від 1923 — професор кафедри пропедевтики внутр. хвороб, від 1924 — керівник факультет. терапевт. клініки; 1925–31 — завідувач кафедри біохімії Омського мед. інституту; 1931–32 — завідувач кафедри курортології і фізіотерапії, 1932–33 — директор Інституту курортології і фізіотерапії Укр. інституту удосконалення лікарів (Харків); водночас від 1932 — завідувач кафедри пропедевт. терапевт. клініки Харків. мед. інституту. Наукові дослідження: патогенез збудження залоз трав. системи; курортологія і фізіотерапія в кардіології, гастроентерології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалы по вопросу о желудочных секреторных гормонах мышечной ткани. Х., 1909; Основи терапії та лікувальної профілактики: В 2 т. К., 1934 (співавт.).
Рекомендована література
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..