Лаппо Іван Іванович

ЛА́ППО Іван Іванович (Лаппо Иван Ива­нович; 29. 08(10. 09). 1869, Цар­ське Село, нині м. Пушкін С.-Пе­тербур. міськради — 23. 12. 1944, м. Дрезден, Німеччина) — російський історик. Доктор історії (1911). У 1892 закін. С.-Петербур. університет (учень С. Платонова), де був за­лишений для підготовки до про­фесор. звання, а 1903–05 працював приват-доцент; від 1905 — екстраординар., від 1911 — ординар. професор кафедри рос. історії Юр’єв. університету (нині м. Тарту, Естонія). Після окупації Юр’єва нім. військами 1918 разом із Університетом евакуйов. до м. Воронеж (Росія). 1920 емігрував до Греції. 1923–32 — проф. Рос. нар. університету (Прага); 1933–40 — приват-доцент Університету Вітаутаса Великого (м. Кау­нас, Литва); 1940–41 — приват-доцент Вільнюс. університету. Досліджував історію та право Великого князівства Литовського, зокрема вважав, що воно не втратило самостійності після Люблін. унії 1569 (за це його критикував М. Грушевський). Підготував до друку 3 томи Литов. метрики та 3-й Литов. статут. 1921 написав меморандум про істор. право литовців на самост. державу, який МЗС Литви використовувало під час переговорів із ін. країнами. Низку праць присвятив укр. тематиці, зокрема «Происхождение украинской идеологии новейшего времени» (Уж., 1926), «Идея единства рус­ского народа в Юго-Западной Руси в эпоху присоединения Ма­лороссии к Московскому государству» (Прага, 1929).

Пр.: Тверской уезд в ХVI в. Его население и виды земельного владения. Москва, 1893; Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569–1586): Опыт исследования политического и общественного строя. Т. 1. С.-Петербург, 1901; Великое княжество Литовское во второй половине ХVI столетия. Литовско-рус­ский повет и его сеймик. Юрьев, 1911; Западная Россия и ее соединение с Польшей в их историческом прошлом: Истор. очерки. Прага, 1924.

Літ.: A. Ragauskas. Istorikas I. Lappo ir Lietuva // Lietuvos istorijos metraštis. 1993. Vilnius, 1994; Дубьева Л. «Отдаюсь науке совсем…»: И. И. Лаппо — профессор русской истории Тартуского (Юрьевского) университета в 1905–1918 гг. // Балт. арх. Т. 9. Вильнюс, 2005; Василенко В. О. Політична історія Ве­­ликого князівства Литовського (до 1569 р.) в східно-слов’янських історіографіях XIX — першої третини ХХ ст. Дн., 2006.

Т. М. Лебединська

Основні праці

Тверской уезд в ХVI в. Его население и виды земельного владения. Москва, 1893; Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569–1586): Опыт исследования политического и общественного строя. Т. 1. С.-Петербург, 1901; Великое княжество Литовское во второй половине ХVI столетия. Литовско-рус­ский повет и его сеймик. Юрьев, 1911; Западная Россия и ее соединение с Польшей в их историческом прошлом: Истор. очерки. Прага, 1924.

Рекомендована література

1. A. Ragauskas. Istorikas I. Lappo ir Lietuva // Lietuvos istorijos metraštis. 1993. Vilnius, 1994;
   Google ScholarInternet
2. Дубьева Л. «Отдаюсь науке совсем…»: И. И. Лаппо — профессор русской истории Тартуского (Юрьевского) университета в 1905–1918 гг. // Балт. арх. Т. 9. Вильнюс, 2005;
   Google ScholarInternet
3. Василенко В. О. Політична історія Ве­­ликого князівства Литовського (до 1569 р.) в східно-слов’янських історіографіях XIX — першої третини ХХ ст. Дн., 2006.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю