Лаптєв Володимир Олексійович

ЛА́ПТЄВ Володимир Олексійович (03. 08. 1883, м. Саранськ Пензен. губ., нині Респ. Мордовія, РФ — 15. 08. 1950, Одеса) — фахівець у галузі кораблебудування. Кандидат технічних наук (1935), професор (1935). Закін. відділ. кораблебудування С.-Петер­бур. політех. інституту (1909). Працював креслярем в Адміралтействі у С.-Петербурзі (1907–09); інж. суднобуд. відділу Путілов. заводу (1909–12); пом. нач. суднобуд. відділу Товариства Микол. заводів і верфей (1912–18); зав. лісозаготівел. розробок в упр. Пд.-Зх. залізниці (1918–20); виробником лісозаготів. робіт в Одес. губміськкомі (1920–21); гол. інж. Одес. заводу ім. А. Марті (1922–30), за сумісн. викл. Одес. політех. інституту (1923–30); професор (від 1930), зав. (1944–50) каф. архітектури і проектування, водночас декан кораблебуд. факультету Одес. інституту інж. водного транспорту; за сумісн. декан кораблебуд. факультету Одес. політех. інституту (1930–41) та проф. Микол. кораблебуд. інституту (1945–47). Осн. наук. праці при­свяч. питанням проектування суден. Л. виконав низку проектів суден різного призначення: ескадреного міноносця 34-вузл. швидкості для Чорного моря, мінного катера (обидва — 1911), річк. буксира для Неви (1912), рейд. шхуни вантажопідйомністю 1100 т для Азов. моря (1924), курорт. теплохода для Ялтин. лінії (1927), пасажир. катерів для Наркомводи (1934). Він перекладав і редагував наук. праці іноз. учених-кораблебудівників, серед них — кн. А. Хоґґа «Вспомога­тельные таблицы для составления теоретического чертежа судна» (1908), В. Шольца «Судо­вые нефтяные двигатели внутреннего сгорания» (1927).

Завантажити статтю