Єгоров Євген Павлович

ЄГО́РОВ Євген Павлович (07(20). 01. 1908, с. Основа, нині Березів. р-ну Одес. обл. — 21. 10. 1982, Миколаїв) — фахівець у галузі кораблебудування. Доктор технічних наук (1971), професор (1978). Ленін. премія (1970). Герой Соц. Праці (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Микол. кораблебуд. інститут (1930). Від 1925 працював на Микол. суднобуд. заводі: 1932–33 — заступник кер. тех. відділу суднобудування (розробляв робочі креслення підвод. човнів типу «Малютка» серій 6 і 7 «біс»); 1933–40 — будівельник і відповідал. здавач середніх підвод. човнів типу «Ленінець» (11-а серія), гол. будівельник кораблів «Дальзаводу» (м. Владивосток); 1940–44 — гол. інж. суднобуд. заводу в м. Комсомольськ-на-Амурі (обидва — РФ); 1944–45 — гол. будівельник 3-го гол. упр. Міністерства суднобуд. промисловості СРСР (відряджений до США для ознайомлення з організацією суднобудування); 1945–50 служив у спецпідрозділі (капітан 1-го рангу); 1950–52 — гол. інж. Балтій. заводу в Ленінграді (нині С.-Петербург); 1952–72 — директор Сєвєродвин. суднобуд. заводу (РФ). Брав безпосередню участь у створенні першого рад. атом. підвод. човна й атом. підвод. човнів наступ. поколінь. 1972–75 — директор Центр. НДІ організації, упр., економіки й інформації суднобуд. промисловості (Ленінград); 1975–82 — професор кафедри технології суднобудування Микол. кораблебуд. інституту. Досліджував проблеми динаміки спуску суден, технології та організації підвод. кораблебудування. Його ім’ям названо площу в Сєвєродвинську та мор. буксир-рятувальник.

Завантажити статтю