Лапутін Микола Петрович

ЛАПУ́ТІН Микола Петрович (26. 11(09. 12). 1913, Київ — 08. 02. 1986, там само) — спортсмен (важка атлетика), фахівець у галузі фізич­ного виховання та спорту. Батько А. Лапутіна. Доц. (1968). Майстер спорту (1938), заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер України (1962). Суд­дя всесоюз. (1949) і міжнар. (1955) категорій. Учасник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Держ. інститут фізичної культури України (Харків, 1940), 2-е військ.-мор. політ. училище (Київ, 1957). Бронзовий призер чемпіонату Європи (Гельсинкі, 1947), 6-раз. чемпіон ЗС СРСР, багатораз. призер чемпіо­натів СРСР та України (1938–53). Виступав у важкій ваговій категорії. Працював у Києві: 1957–58 — 1-й заступник голови Комітету з фізичної культури і спорту УРСР; в Інституті фізичної культури: 1959–71 — директор, ректор, 1972–86 — доцент кафедри важкої атлетики. Член президії (1958), голова тренер. ради (1969–79) Федерації важкої атлетики України. Член колегії суддів Федерації важкої атлетики СРСР (1960). Автор праць з теорії і методики фіз. виховання і спорту «Специальные упражнения тяжелоатлета» (Москва, 1973), «Управление тренировоч­ным процессом тяжелоатлетов» (К., 1982, спів­авт.).

Рекомендована література

1. Драга В. В., Кравцов П. Н. Тяже­лоатлеты Украины. К., 1985.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю